У дисертації досліджується проблема вокально-хорового навчання підлітків, що передбачає розвиток їх музичних здібностей як багатоаспектного комплексного процесу, який водночас є виховним. У цьому процесі окреме місце посідає розвиток вокального слуху, зумовлений глибоким емоційним впливом вокального мистецтва на формування особистості учня, особливо підлітка, оскільки музичне мистецтво оволодіває почуттями учнів раніше, ніж вони зуміють усвідомити сам процес спілкування з ним. Розвиток вокального слуху є керованим процесом, і вокальний слух учнів-підлітків можна успішно розвивати у процесі музичного навчання. Вокальний слух ми розуміємо як якість особистості, сформованої на основі вокально-слухових уявлень щодо вокально-звукових еталонів у результаті активної розумової діяльності, що забезпечується глибиною естетичного сприйняття. Розвиток вокального слуху підлітків у процесі навчання музики нами розглянутий у взаємозв’язку особистісно-орієнтаційного, етнокультурного, ціннісного, фізіологічного, комплексно-діяльнісного підходів. Структуру вокального слуху підлітків у процесі музичного навчання охоплюють складові: мотиваційно-емоційний, когнітивно-рефлексивний, творчо-результативний компоненти. Методика розвитку вокального слуху підлітків у процесі навчання музики розглядається нами з позицій становлення та розвитку їх особистості, спрямування до художньо-творчої самореалізації та реалізації естетичного потенціалу вокального слуху. Організація і проведення формувального експерименту підпорядковувалась відповідним етапам експериментальної методики розвитку вокального слуху підлітків у процесі навчання музики, а саме: регулятивно-потребовому, оцінювально-конструктивному, діяльнісно-проективному, що забезпечували реалізацію поставленої мети та завдань дослідження. Ефективність розвитку вокального слуху підлітків у процесі музичного навчання підтверджена даними його теоретико-методичного осмислення та результатами дослідно-експериментального дослідження.
В диссертации исследуется проблема вокально-хорового обучения подростков, которая предусматривает развитие их музыкальных способностей как многоаспектного комплексного процесса, что является воспитательным. В этом процессе особое место занимает развитие вокального слуха, обусловленное глубоким эмоциональным воздействием вокального искусства на формирование личности ученика, особенно подростка, поскольку музыкальное искусство овладевает чувствами учащихся прежде, чем они смогут осознать сам процесс общения с ним. Развитие вокального слуха является управляемым процессом, и вокальный слух учеников-подростков можно успешно развивать в процессе музыкального обучения. Вокальный слух мы понимаем как качество личности, сформированное на основе вокально-слуховых представлений о вокально-звуковых эталонах в результате активной умственной деятельности, что обеспечивается глубиной эстетического восприятия. Развитие вокального слуха подростков в процессе обучения музыке нами рассмотрено во взаимосвязи индивидуально-личностного, этнокультурного, ценностного, физиологического, комплексно-деятельностного подходов.
Структуру вокального слуха подростков в процессе музыкального обучения охватывают составляющие: мотивационно-эмоциональный, когнитивно-рефлексивный, творческо-результативный компоненты. Методика развития вокального слуха подростков в процессе обучения музыке рассматривается нами с позиций становления и развития их личности, направленой на художественно-творческую самореализацию и реализации эстетического потенциала вокального слуха. Организация и проведение формирующего эксперимента подчинялись соответствующим этапам экспериментальной методики развития вокального слуха подростков в процессе обучения музыке, а именно: регулятивно-потребностному, оценочно-конструктивному, деятельно-проективному, которые обеспечивали реализацию поставленных целей и задач исследования. Эффективность развития вокального слуха подростков в процессе музыкального обучения подтверждена данными его теоретико-методического осмысления и результатами опытно-экспериментального исследования.
In the dissertation the problem of vocal-choral education of teenagers which provides development of their musical abilities as multifaceted complex process that is educational is investigated. In this process, a special place is occupied by the development of vocal hearing, conditioned by the deep emotional impact of vocal art on the formation of the personality of the pupil, especially the teenager, as the musical art takes possession of the feelings of the students before they can understand the process of communicating with him. The development of vocal hearing is a controlled process, and the vocal hearing of teenage students can be successfully developed in the process of musical training. Vocal hearing we understand as the quality of personality, formed on the basis of vocal-auditory notions of vocal and sound standards as a result of active mental activity, which is ensured by the depth of aesthetic perception. The development of the vocal hearing of adolescents in the process of teaching music we considered in the relationship of individual, personal, ethno-cultural, value, physiological, complex-activity approaches.
The structure of the vocal hearing of adolescents in the process of musical training encompasses the components: motivational and emotional, cognitive-reflexive, creative-productive components. The technique of developing the vocal hearing of adolescents in the process of teaching music is examined by us from the standpoint of the formation and development of their personality, directed toward artistic and creative self-realization and realizing the aesthetic potential of vocal hearing. The organization and conduct of the formative experiment were subordinated to the corresponding stages of the experimental technique of developing the vocal hearing of adolescents in the process of teaching music, namely: regulatory-need, evaluation-constructive, activity-projective, which ensured the achievement of the stated goals and objectives of the study. The effectiveness of development of vocal hearing of adolescents in the process of musical training is confirmed by the data of his theoretical and methodological interpretation and the results of experimental research.
