У дисертації досліджена сутність феномену соціальної відповідальності учителя у викликах суспільства, заснованого на інформації та знаннях. Показано, що в умовах динаміки глобального світу активізація здібностей, творчості, професійних вмінь підвищує відповідальність особистості, формування і ствердження якої покладається на освіту. Виявлені загальні закономірності і суперечності розвитку інституту вчительства в контексті історичного прогресу культури, освіти, людини як середовища й умови ствердження морально- правових та екзистенційно-особистісних основ імперативу відповідальності.
В дослідженні показано інтерсуб’єктивну взаємодію, наявність “Іншого” в становленні відповідальності. В контексті особливостей сучасної освіти, в умовах “ціннісного релятивізму”, процесів деперсоналізації вчитель, формуючи в учнів здатність критично, творчо усвідомлювати критерії відповідального вибору,У дисертації досліджена сутність феномену соціальної відповідальності учителя у викликах суспільства, заснованого на інформації та знаннях. Показано, що в умовах динаміки глобального світу активізація здібностей, творчості, професійних вмінь підвищує відповідальність особистості, формування і ствердження якої покладається на освіту. Виявлені загальні закономірності і суперечності розвитку інституту вчительства в контексті історичного прогресу культури, освіти, людини як середовища й умови ствердження морально- правових та екзистенційно-особистісних основ імперативу відповідальності.
В дослідженні показано інтерсуб’єктивну взаємодію, наявність “Іншого” в становленні відповідальності. В контексті особливостей сучасної освіти, в умовах “ціннісного релятивізму”, процесів деперсоналізації вчитель, формуючи в учнів здатність критично, творчо усвідомлювати критерії відповідального вибору, повинен підходити до особистості учня як “живої”, активної самотворчості, комунікаційного поєднання з "Іншим”. Людиноцентричний підхід у реалізації завдання обумовлює розвиток рефлексії як фундаменту автономної особистості, яка в процесі постійних цілеспрямованих внутрішніх зусиль, самовиховання формує почуття обов'язку і відповідальності за його виконання.
В дисертації доведено, що властива соціальній дії спрямованість на “Іншого” обумовлює розуміння соціальної відповідальності як необхідного регулятиву спільної життєдіяльності індивідів. Ця обставина демонструє продуктивне значення для ствердження відповідальної діяльності вчителя, включення його в систему нових інтелектуальних, моральних, ціннісно-цивілізаційних рефлексій.
Виокремлено світоглядні принципи духовно-моральних основ дискурсивної етики і спілкування, які містять смисловий потенціал інноваційної освіти, необхідний для перетворення особистості учня на суб’єкта відповідальної діяльності в практиках суспільства знань.
В диссертации исследуется сущность феномена социальной ответственности учителя у вызовах общества, основанного на информации и знаниях. Показано, что в условиях динамики глобального мира активизация способностей, творчества, профессиональных навыков повышает ответственность личности, формирование и утверждение которой возлагается на образование. Раскрыты общие закономерности и противоречия развития института учительства в контексте исторического прогресса культуры, образования, человека как пространства утверждения морально-правовых и экзистенциально-личностных оснований императива ответственности. Определена специфика ответственности учителя в эпохи традиционного, модерного, постмодерного типов общества и соответствующих им моделей и проектов образования.
Особое внимание уделяется образовательному проекту модерна, сущность которого состоит в создании самостоятельной личности как основания современной социальности в целом. Развитие способности к рефлексии, фундамента автономной индивидуальности, является процессом постоянных целенаправленных внутренних усилий, деятельностью самовоспитания. В результате неустанной работы над собой формируется культура мышления, способность к самоанализу, чувство долга и ответственности за его выполнение. Тем самым преодолевается отчуждение образования от человека, учебно- воспитательная деятельность “включается” в жизнь, в систему социальных, культурных, политических принципов, отвечая за их сохранение и развитие. Важным условием деятельности учителя является свобода и творчество, усиливающие его ответственность за результаты образовательного процесса. В диссертации подчеркивается, что в условиях “ценностного релятивизма”, тенденций деперсонализации и дегуманизации учитель должен формировать в учеников способность критически, творчески конституировать критерии ответственного выбора, опираясь на опыт культуры, достижений современного знания и креативного мышления.
Ответственность, доказывается в диссертации, как императив поведения и деятельности предполагает интерсубъективное взаимодействие, наличие “Другого”. В контексте особенностей современного образования, в условиях развития “техногенной цивилизации”, создавшей новую социокультурную реальность, характеризующиейся “информационализмом”, глобальной конкуренцией, прагматизаций всех сфер жизни учитель должен подходить к личности ученика как к творческой самобытности, активно взаимодействующей с “Другим”. Человекоцентрический подход к реализации данного задания обусловлен спецификой “информационного мира”, создавшем пространство смыслов, систему идей, в котором человеку и обществу приходится существовать, представляет собой новую среду обитания человека. В ней осуществляются проекты новых способов активности и типы общественного обустройства для глобализирующегося человечества.
В диссертации обосновывается, что свойственная социальному действию направленность на “Другого” обусловливает понимание социальной ответственности как необходимого регулятива общей жизнедеятельности индивидов. Данное обстоятельство демонстрирует продуктивное значение для утверждения ответственной деятельности учителя, включение его в систему новых интеллектуальных, моральных, ценностно-цивилизационных рефлексий.
Выделены мировоззренческие принципы духовно-моральных оснований дискурсивной этики и общения, которые содержат смысловой потенциал инновационных образовательных практик, необходимых для преобразования личности ученика на субъекта ответственной деятельности в “обществе знаний”. Включенность современной социокультурной жизни в мировой процесс глобализации создало множественность центров влияния на человека. Трансформации смысловых аспектов жизни человека обусловили его переход от “линейных” и относительно простых схем жизнедеятельности до ее сверхсложных организационных структур. В такой ситуации ответственность является способностью личности сохранять себя в самотождественности и целостности в вызовах “общества знаний”.
The thesis investigates the nature of the phenomenon of teacher social responsibility in the challenges of infonnation and knowledge society. It is shown that in a global world dynamics an activation of abilities, creativity, professional skills increases the responsibility of the individual, the formation and strengthening of which relies on education. General tendencies and contradictions of the institute of teaching in the context of the historical progress of culture, education, environment and the human condition as a statement of moral, legal and existential foundations of personal responsibility imperative are revealed.
The study shows intersubjective interaction, the presence of the ‘‘Other” in formation of responsibility. In the context of the features of modem education, in terms of “value relativism” process of depersonalization teacher, shaping students' ability to critically and creatively to realize responsible criteria for selection should approach to individual student as a “living” active self-creation, communication combination with the “Other”. Man-centered approach to the implementation of this task causes the development of reflection as the foundation of an autonomous individual, which is a constant internal efforts focused, self creates a sense of duty and responsibility for its implementation.
In the thesis proved that inherent in social action focus on the “other” makes the understanding of social responsibility as a necessary common regulatory of individual life. This fact demonstrates the productive value for the assertion of the teacher responsible be included in the new system of intellectual, moral, values and civilization reflections.
Ideological principles of spiritual and moral foundations of discourse ethics and communication containing semantic potential of innovative education needed to transform the student personality on the subject of responsible activity in practices of “knowledge society”.
