У статті визначені та охарактеризовані основні педагогічні умови вдосконалення процесу професійно орієнтованої іншомовної підготовки майбутніх учителів нефілологічних спеціальностей, зокрема: формування професійної мотивації вивчення іноземної мови; створення міжкультурно-орієнтованого освітнього простору; реалізація міждисциплінарних зв’язків іноземної мови з соціально-гуманітарними та професійно орієнтованими навчальними дисциплінами; паритетне включення в зміст іншомовної освіти творів, що містяться у вітчизняній та зарубіжній культурній спадщині; використання діалогу як основного методу іншомовного навчання; урахування регіонального соціокультурного компонента; формування елементів інформаційної культури у процесі навчання іноземної мови.
В статье определены и охарактеризованы основные педагогические условия совершенствования процесса профессионально ориентированной иноязычной подготовки будущих учителей нефилологических специальностей, в частности: формирование профессиональной мотивации изучения иностранного языка; создание межкультурно-ориентированного образовательного пространства; реализация междисциплинарных связей иностранного языка с социально-гуманитарными и профессионально ориентированными учебными дисциплинами; паритетное включение в содержание иноязычного образования произведений, содержащихся в отечественном и зарубежном культурном наследии; использование диалога как основного метода иноязычного обучения; учета регионального социокультурного компонента; формирование элементов информационной культуры в процессе обучения иностранному языку.
The article identifies and characterizes the main pedagogical conditions for improving the process of professionally oriented foreign language training of future teachers of non-philological specialties, in particular: the formation of professional motivation to learn a foreign language; creation of intercultural-oriented educational space; realization of interdisciplinary connections of a foreign language with social-humanitarian and professionally oriented educational disciplines; parity inclusion in the content of foreign language education of works contained in domestic and foreign cultural heritage; use of dialogue as the main method of foreign language teaching; accounting for the regional socio-cultural component; formation of elements of information culture in the process of learning a foreign language.