Аналізується філософський дискурс навколо поняття «культура»; підкреслюється авторитет і надбання філософської культурології радянського періоду, а також її недоліки, зокрема, тотальна ідеологізація та партизація. Автор обгрунтовує ідею одухотворення природи і соціуму, розвитку на цій основі людських якостей, які дозволяють «людським чином» ставитись до природи, соціуму й іншої людини, користуватись благами культури, примножувати їх власною матеріальною і духовною діяльністю.
Анализируется философский дискурс вокруг понятия «культура»; подчеркивается авторитет и богатство философской культурологии советского периода, а также ее недостатки, в частности, тотальная идеологизация и партизация. Автор обосновывает идею одушевления природы и социума, развития на этой основе человеческих качеств, которые позволяют «человеческим образом» относиться к природе, социума и другого человека, пользоваться благами культуры, приумножать их собственной материальной и духовной деятельностью.
Analyzes the philosophical discourse around the concept of «culture»; emphasizes authority and philosophical сultural heritage of the Soviet period and its shortcomings, in particular, total ideological and partization. The author substantiates the idea inspiration of nature and society, the development of the basis of human qualities that allow «human way» attitude to nature, society and another person to use the benefits of culture, increase their own material and spiritual activities.