У дисертації вперше обґрунтовано процес становлення і розвитку освіти людей
похилого віку у США (1962-2015 рр.) як послідовну зміну організаційних форм
відокремлених чи приєднаних інституцій, особливостей їхнього підпорядкування,
фінансування, управлінських схем, розроблення і коригування змісту освітніх
програм, залежно від соціально-економічного, суспільно-політичного розвитку країни, поступальної трансформації освітньої політики на загальнодержавному рівні
та на рівні адміністративно-політичних одиниць (штатів). До наукового обігу введено
нові факти, ідеї та підходи з галузі освіти людей похилого віку, обґрунтовані
теоретиками і практиками США та Європи («активне довголіття», «продуктивне
довголіття», «змішана схема життя», «молодші люди похилого віку», «старші люди
похилого віку», «освіта людей похилого віку», «Інститут освіти людей третього віку»,
та ін.). Представлено авторську систематизовану історико-системну схему освіти
людей похилого віку у США (1962-2015), яка ґрунтується на базових поняттях і
положеннях дослідження, його організаційно-змістовій хронології. Розроблено
Положення про підрозділ (інститут / факультет) освіти людей похилого віку, типову
освітню програму для навчання людей похилого віку.
Подальшого розвитку набули трактування структури та функцій освіти людей
похилого віку; характеристика освіти людей похилого (третього) віку як соціального
інституту; положення щодо впровадження інноваційних форм навчання старших
дорослих; напрями порівняльних досліджень у сфері освітньої геронтології.
The thesis substantiates for the first time the process of formation and development of
older adult education in the United States of America (1962-2015) as a consecutive change
of organizational forms of both separated and affiliated institutions, the features of their
subordination, financing, management schemes, elaboration and correction of the content
of educational programs depending on social-economic, social-political development of the
country, and progressive transformation of educational policy at the federal and local levels.
The developed periodization was represented in a unity of three main stages: 1962-1971,
1972-1990, 1991-2015.
The preconditions were revealed for the formation and development of older adult
education in the United States of America, which are differentiated by increasing in socialeconomic, social-political changes and educational-forming features in the chronology of
their advancement, starting from the early 1950s till the first decade of 2000s.
The analysis of aging theories and the theories of old age was carried out. It enabled to
distinguish biological, psychological, social and pedagogic theories of general direction
among them; to find out (on the basis of practically implemented institutions of older adult
education) that the American models of older adult education (Institute for Learning in
Retirement, Lifelong Learning Institute) were founded on the ground of integration of
European (British and French) models with the following acquired features: affiliation with
university; widespread involvement of listeners, teachers, various specialists and students in planning and creating learning programs and holding training courses. The learning
process combines training, volunteering, leisure and tourism.
Based on the selected chronological stages, the features and leading tendencies
(prolonged, short-term and repetitive) of theory and practice of older Americans education
were determined.
The conceptual-categorical apparatus of the research was built on the principle of its
multi-dimensionality from the standpoints of philosophy, biology, socio-cultural aspect,
demography and sociology of aging, gerontopsychology, industrial gerontology, geragogy.
The concepts of geragogy were interpreted in the general development of educational
activity of an individual and the specific targeted purpose of older adult education. The
approaches to the integrated content of concept «older adult education» were derived at the
socio-cultural, socio-psychological, socio-economic, institutional, personality-meaningful
levels, thus making it possible to define «education of older Americans» as a socio-cultural
phenomenon, multifunctional, opened, non-linear, complicated, adaptive system in the
interconnection and interaction of elements, capable of self-organization and selfdevelopment under the conditions of rapid economic and technological, social and cultural
transformation of the globalized world.
New facts, ideas and approaches in the field of older adult education have been
introduced into the scientific sphere of application, being properly grounded by the theorists
and practitioners of the USA and Europe («active ageing», «productive ageing», «blended
plan of life», «younger elderly people», «older elderly people», «Institute for Education of
the People of the Third Age» etc.). The author presents the systematic historically-based
scheme of older adult education in the United States (1962-2015), which is rooted into the
basic research concepts and terms, its organizational-content chronology.
The constructive ideas (such as «successful aging» (P. Baltes, M. Baltes), «productive
aging» (R. Butler; J. Rowe, R. Kahn), «social integration of the elderly» (R. Havighurst),
«multifunctional education of the elderly» (A. Harrison and others) were actualized, as well
as the best practice of the institutions of older adult education in the United States (Institute
for Learning in Retirement, Lifelong Learning Institute) and the possibility of their
implementation into the educational system of Ukraine.
The interpreting of the structure and functions of older adult education; characteristics
of older adult education (education of the people of the third age) as a social institution;
terms as for updating of forms and methods of older people learning have acquired further
development.