У дисертаційній роботі досліджено проблему формування досвіду музично-просвітницької діяльності майбутнього вчителя музики в процесі фортепіанної підготовки. Здійснено ретроспективний аналіз наукової літератури з проблеми дослідження та конкретизовано його основні поняття. Дано визначення поняттю “досвід музично-просвітницької діяльності” майбутнього вчителя музики, розкрито його сутність і зміст. Розроблено й теоретично обгрунтовано компонентну структуру означеного феномену, яка складається з когнітивно-орієнтаційиого, діяльнісно-емпіричного, креативно-праксеологічного та рефлексійно-аксіологічного компонентів. Визначено критерії і показники рівнів сформованості досвіду музично-просвітницької діяльності майбутнього вчителя музики, проаналізовано реальний стан та існуючі проблеми його формування у практиці вищих музично-педагогічних навчальних закладів. Обгрунтовано положення про необхідність оволодіння студентами досвідом музично-просвітницької діяльності, який виступає невід’ємною складовою фахової підготовки та передумовою вдосконалення педагогічної майстерності майбутнього вчителя музики. Розроблено й теоретично обґрунтовано організаційно-методичну модель формування досвіду музично-просвітницької діяльності, яка включає мсту, завдання, педагогічні умови й принципи, етапи та відповідні їм методи і форми роботи, педагогічний результат. Експериментально перевірено оригінальну методику поетапного формування досвіду музично-просвітницької діяльності майбутніх учителів музики в процесі фортепіанної підготовки у вищих музично-педагогічних навчальних закладах та доведено її ефективність.
В диссертации исследован феномен просветительства как неотъемлемый функциональный элемент педагогической деятельности, раскрыты содержание, формы организации, принципы и методы просветительской работы учителя музыки общеобразовательной школы. Выявлены особенности, отличающие просветительскую деятельность учителя музыки от аналогичного вида деятельности других учителей-предметников, которые составляют ее специфику. Дапо определение понятию “опыт музыкально-просветительской деятельности”, разработано структуру данного феномена, которую составляют когнитивноориентационный, деятельностно-эмпирический, креативно-праксеологичный, рефлексивно-аксиологический компоненты. Анализ существующей практики и результаты проведенного констатирующего эксперимента позволили сделать вывод о периодичности, разрозненности педагогических действий, недостаточной методической базе по проблеме формирования исследуемого опыта. Это обусловило разработку организационно-методической модели формирования опыта музыкальнопросветительской деятельности будущего учителя музыки. Предложенная методика формирования опыта музыкальнопросветительской деятельности будущего учителя музыки разработана с учётом имеющихся и успешно применяемых в современной практике методических концепциях В. Шацкой, Д. Кабалевского, Г. Падалки, Н. Плешковой, С. Феруза, И. Феруз, Т. Гордейчевой и была представлена четырьмя этапами: мобилизационным, технологическим, конструктивным, синтезирующим. Программа формирующего эксперимента реализовывалась в процессе индивидуальных занятий в классе фортепиано; во время прохождения студентами педагогической практики; в рамках спецкурса “Музыкально-просветительская деятельность учителя музыки”, практикума и организованной "Творческой лаборатории музыканта-просветителя” с помощью соответствующих поставленным задачам методов. Данные, полученные по окончании экспериментальной работы, и динамика профессионального роста студентов свидетельствуют об эффективности предложенной методики и возможности ее использования в практике педагогических вузов.
The dissertation investigates the problem of formation of musical experience and educational activities of the future teacher of music in the process of piano training. Retrospective analysis of scientific literature on the issue of the research is done, and its basic concepts are specified. The definition of the concept of "experience of musical and educational activity" along with its essence and content are presented. The theoretically based component structure of the phenomenon of educational activities is developed. It consists of cognitive orientation, action-empirical, creative, and reflexive-axiological components. The criteria and performance levels of the studied experience of musical education of future teachers are analyzed according to the real situation and existing problems of its formation in the practice of higher musical educational institutions. Necessity of mastering by students the experience of music and educational activities is proved. It acts as an integral part of professional training and a prerequisite for improving the pedagogical skills of teachers of music. The theoretically based studies of organizational and methodological model of investigational experience are developed. It includes the purpose, objectives, pedagogical conditions and principles, stages methods, related to them and methods and forms of work, teaching result. The analysis of the original method of formation of experience of musical education of future teachers in the process of music piano training and higher educational institutions and its effectiveness is proved.
