Розвиток художньо-творчих здібностей майбутніх педагогів засобами концертно-виконавської діяльності

Abstract

Дисертацію присвячено проблемі розвитку художньо-творчих здібностей майбутніх педагогів засобами концертно-виконавської діяльності. Теоретично обґрунтовано сутність і структуру, основні компоненти розвитку художньо-творчих здібностей майбутніх педагогів; критерії ефективності розвитку художньо-творчих, здібностей у студентів (потребовий, пізнавальний, аксіологічний, креативний, педагогічний). У дисертації з’ ясовано педагогічні умови розвитку художньо-творчих здібностей у системі загально-педагогічної освіти; визначено блоки методів розвитку у майбутніх педагогів художньо-творчих здібностей: емпатійномотивуючий, емоційно-гностичний, критнчно-інтерпретаційний, креативносугестивний, проективно-експонуючий; розроблено оптимальні форми розвитку художньо-творчих здібностей майбутніх педагогів, до яких віднесено аудиторні та позааудиторні (концерт-традиція, концерт-жанр, концерт-образ, концерт-інтерпретація, концерт-презентація, концерт-спадщика, концерт-настрій. концерт-дивертисмент, концерт-подорож та ін.), проведення екскурсій, фестивалів, конкурсів, тижнів кафедр, календарних свят тощо: виступи студентів перед дитячою аудиторією та залучення їх до самостійної художньої творчості. Дані формувального експерименту дали підстави констатувати позитивні зрушення в рівнях розвитку у студентів художньо-творчих здібностей за всіма визначеними критеріями, що свідчить про ефективність і значну перевагу розробленої й апробованої методичної моделі розвитку художньо-творчих здібностей майбутніх педагогів перед традиційною виховною системою естетичного виховання студентів педагогічних навчальних закладів.

The dissertation is devoted to the problem of the development of future teachers artistic and creative abilities by means of concert and performance activity. The essence and structure, the main constituents of the future teachers artistic and creative abilities development; students artistic and creative abilities development effectiveness criteria (needs, cognition, axiology, creative, pedagogical) are theoretically grounded. The investigation defines the blocks o f methods o f developing the future teachers artistic and creative abilities: emphatic and motivating, em otional and cognitive, critical and interpretive, creative and suggestive, projective and explosive; the optimal forms of the future teachers artistic and creative abilities developm ent to which belong auditorium classes and extra-curricular activities (concert-tradition, concert-genre, concert-image, concert-interpretation, concert-presentation, concertheritage, concert-mood, concert-divertissement, concert-travelling and so on), conducting the excursions, festivals, contests, subjects weeks, calendar holidays and so on; students performing for the children audience and involving children into the independent artistic activity. The results of the forming stage of the experiment gave the grounds to state the positive changes in the levels of the future teachers artistic and creative abilities according to all the defined criteria which proves the effectiveness and the notable advantage of the suggested and proved methodic model of the future teachers artistic and creative abilities in comparison with the traditional pedagogical educational establishments students aesthetic educational system.

Диссертация посвящена проблеме развития художественно-творческих способностей у будущих педагогов средствами концертно-исполнительской деятельности. В диссертации представлен анализ научно-методической литературы, в результате которого определены сущность, классификация художественно-творческих способностей будущих педагогов в высших учебных заведениях педагогического профиля. Определено, что основными компонентами развития художественно-творческих способностей у будущих педагогов являются мотивационно-потребностный, когнитивно-познавательный, эмоционально-оценочный, поисково-операционный и проективно-коммуникативный компоненты. В соответствии с ними выделены критерии эффективности развития художественно-творческих способностей у студентов: потребностный, познавательный, аксиологический, креативный, педагогический.