У дисертації досліджено проблему формування диригентсько-хорової компетентності майбутнього вчителя музичного мистецтва в умовах педагогічної практики. Доведено, що диригентсько-хорова компетентність учителя музичного мистецтва є інтегрованою особистісною якістю, що передбачає володіння комплексом знань, умінь та навичок в галузі хорового мистецтва, сформованість ціннісного ставлення до національної та світової вокально-хорової, а також наявність досвіду практичної роботи з хором.
Згідно результатів дослідження, структура диригентсько-хорової компетентності учителів музичного мистецтва охоплює: мотиваційно- цілеспрямований, когнітивно-фаховий, діяльнісно-рефлексивний та творчо- самостійний компоненти. Провідними принципами формування диригентсько- хорової компетентності майбутніх учителів музичного в процесі педагогічної практики визначено: принцип тісного взаємозв’язку теорії з практикою; принцип інтегративного вивчення дисциплін диригентсько-хорового циклу; принцип рефлексивності, що націлює майбутніх учителів музичного мистецтва на усвідомлене сприйняття та виконання вокально-хорових творів.
Методику формування диригентсько-хорової компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі педагогічної практики успішно апробовано в перебігу етапів формувального експерименту, а саме: мотиваційно-організаційного, технологічно-продуктивного, ціннісно- саморегулятивного та усвідомлено-творчого. Результати дослідно- експериментальної роботи доводять успішність впровадження й ефективність розробленої нами експериментальної поетапної методики, яка забезпечує формування диригентсько-хорової компетентності майбутнього вчителя музики у процесі педагогічної практики.
В диссертации исследована проблема формирования дирижерско- хоровой компетентности будущего учителя музыкального искусства в условиях педагогической практики. Доказано, что дирижерско-хоровая компетентность учителя музыкального искусства является интегрированным личностным качеством, что предполагает владение комплексом знаний, умений и навыков в области хорового искусства, сформированность ценностного отношения к национальному и мировому вокально-хоровому наследию, а также наличие опыта практической работы с хором.
Согласно результатам исследования, структура дирижерско-хоровой компетентности учителей музыкального искусства включает: мотивационноцеленаправленный, когнитивно-профессиональный, деятельностнорефлексивный и творчески самостоятельный компоненты. Ведущими принципами формирования дирижерско-хоровой компетентности будущих учителей музыкального искусства в процессе педагогической практики определены: принцип тесной взаимосвязи теории с практикой; принцип интегративного изучения дисциплин дирижерско-хорового цикла; принцип рефлексивности, что нацеливает будущих учителей музыкального искусства на осознанное восприятие и исполнение вокально-хоровых произведений.
Методика формирования дирижерско-хоровой компетентности будущих учителей музыкального искусства в процессе педагогической практики успешно апробирована в ходе этапов формирующего эксперимента, а именно: мотивационно-организационного, технологически продуктивного, ценностно- саморегулятивного и осознанно-творческого. Результаты опытноэкспериментальной работы доказывают успешность внедрения и эффективность разработанной нами экспериментальной поэтапной методики, которая обеспечивает формирование дирижерско-хоровой компетентности будущего учителя музыкального искусства в процессе педагогической практики.
The dissertation deals with the problem of formation of conducting and choral competence of the future teacher of musical art in the conditions of pedagogical practice. It has been proved that the conductor-choral competence of a teacher of music art is an integrated personal quality, which implies the possession of a complex of knowledge, skills in the field of choral art, the formation of a value attitude to national and world vocal-choral, as well as the experience of practical work with the choir. According to the results of the study, the structure of conductor-choral competence of teachers of music art includes: motivational, purposeful, cognitive- professional, activity-reflexive and creatively independent components. The leading principles of formation of conductor-choral competence of future music teachers in the process of pedagogical practice are defined: the principle of close connection of theory with practice; principle of integrative study of disciplines of conductor-choral cycle; the principle of reflexivity, which targets the future teachers of music art on conscious perception and performance of vocal and choral works.
The technique of formation of conductor-choral competence of future teachers of musical art in the process of pedagogical practice was successfully tested during the stages of a formative experiment, namely: motivational-organizational, technologically productive, value-self-regulatory and consciously creative. The results of the experimental and experimental work prove the successful implementation and effectiveness of the experimental stage-by-stage methodology developed by us, which ensures the formation of the conductor-choral competence of the future music teacher in the process of pedagogical practice.