У дослідженні актуалізовано проблему формування звукообразних уявлень молодших школярів спеціалізованих музичних закладів у процесі фортепіанного навчання. Звернення до цієї теми зумовлено модернізацією музичної освіти Китаю, пріоритетним завданням якої стало посилення художньо-естетичної спрямованості навчання молодих музикантів, оволодіння необхідними навичками в галузі інструментального виконавства шляхом осмислення і узагальнення надбань, накопичених кращими музикантами-виконавцями минулих часів й сучасності.
На основі узагальнення естетико-філософської, мистецтвознавчої і психолого-педагогічної літератури здійснено термінологічний аналіз поняття «звукообразні уявлення» та розкрито його зміст. У дослідженні воно характеризується як інтегративна єдність музично-слухових і рухових елементів, здатних змінюватися й удосконалюватися в процесі музичної діяльності за умов спеціальних педагогічних впливів.
Доведено, що до роботи над втіленням образно-художнього змісту музичного твору долучаються гри види звукообразних уявлень: конкретної звукової фактури (ладо-гармонічні, ритмічні, гармонічні), асоціативні (ідейно-емоційно-образні) та «технічні» (моторні). Відповідно формування звукообразних уявлень характеризуються процесуальністю та послідовністю і здійснюється за чотирма фазами: установка на цілісне естетичне засвоєння звуків; естетичне сприйняття звуків відповідно до їх складності; злиття емоційно-чуттєвої активності і процесу звукоутворення; катарсис та оцінка звукових образів. Крізь призму аксіологічного, особистісно-орієнтованого, і творчо- діяльнісного підходів побудовано компонентну структуру звукообразних уявлень у процесі навчання гри на фортепіано молодших школярів, яка представляє єдність мелодійного, темброво-динамічного, артикуляційного, метро-ритмічного та формоутворювального компонентів.
Представлена організаційно-методична модель розкриває особливості формування звукообразних уявлень молодших школярів у процесі фортепіанного навчання і включає мету, завдання, педагогічні умови, структурні компоненти, форми і методи навчання. Визначено діагностичний інструментарій констатувального та формувального експериментів, який уможливлює виявлення рівнів сформованості означеної якості. Розроблено методику формування звукообразних уявлень молодших школярів у процесі навчання гри на фортепіано, яка забезпечувалася трьома взаємозв’язаними етапами (особистісно-рефлексивним, виконавсько-розвивальним та діяльнісно-перетворювальним ), кожен з яких передбачав поступове формування всіх компонентів звукообразних уявлень, впровадження розроблених педагогічних умов і принципів, форм та методів роботи з учнями.
В исследовании актуализирована проблема формирования звукообразных представлений младших школьников специализированных музыкальных учреждений в процессе фортепианного обучения. Обращение к этой теме обусловлено модернизацией музыкального образования Китая, приоритетной задачей которой стало усиление художественно-эстетической направленности обучения молодых музыкантов, овладение необходимыми навыками в области инструментального исполнительства путем осмысления и обобщения достижений, накопленных лучшими музыкантами-исполнителями прошлых времен и современности.
На основе обобщения эстетико-философской, искусствоведческой и психолого-педагогической литературы осуществлен терминологический анализ понятия «звукообразные представления» и раскрыто его содержание. В исследовании оно характеризуется как интегративное единство музыкально-слуховых и двигательных элементов, способных меняться и совершенствоваться в процессе музыкальном деятельности в условиях специальных педагогических воздействий. Доказано, что к работе над воплощением образно-художественного содержания музыкального произведения приобщаются три вида звукообразних представлений; конкретной звуковой фактуры (ладо-гармоничсские, ритмические, гармонические), ассоциативные (идейно-эмоционалыю-образные) и «технические» (моторные). Соответственно формирование звукообразних представлений характеризуются процессуальностью и последовательностью и осуществляется за четырьмя фазами: установка па целостное эстетическое усвоения звуков; эстетическое восприятие звуков по их сложности, слияние эмоционально-чувственной активности и процесса звукообразования; катарсис и оценка звуковых образов. Представленная организационно-методическая модель раскрывает особенности формирования звукообразных представлений младших школьников в процессе фортепианного обучения и включает цели, задачи, педагогические условия, структурные компоненты, формы и методы обучения. Определен диагностический инструментарий констатирующего и формирующего экспериментов, который делает возможным выявление уровней сформированности указанных качеств.
Разработана методика формирования звукообразних представлений младших школьников в процессе обучения игре на фортепиано, которая осуществлялась на протяжении трех взаимосвязанных этапах (личностно-рефлексивным, исполнительно-развивающим и деятельно-преобразовательным), каждый из которых предусматривал постепенное формирование всех компонентов звукообразных представлений, внедрение разработанных педагогических условий и принципов, форм и методов работы с учащимися.
In the study, the problem of formation of sonorous representations of junior schoolchildren of specialized musical institutions in the process of piano training is actualized. The appeal to this theme is conditioned by the modernization of the musical education of China, the priority task of which was the strengthening of the artistic and aesthetic orientation of the training of young musicians, mastering the necessary skills in the field of instrumental performance by comprehending and summarizing the achievements accumulated by the best performing musicians of past times and modern times.
On the basis of a generalization of aesthetic-philosophical, art criticism and psychological-pedagogical literature, a terminological analysis of the concept of "sonorous representations" is carried out and its content is disclosed. In the study, it is characterized as an integrative unity of musical-auditory and motional elements, capable of changing and improving in the process of musical activity in conditions of special pedagogical influences. Through the prism of axiological, personality-oriented and creative-activity approaches, the component structure of sonorous representations is determined in the process of learning the piano playing of younger schoolchildren, which represents the unity of melodic, timbre-dynamic, articulatory', metro-rhythmic and form-building components.
The presented organizational and methodological model reveals the features of the formation of sonorous representations of younger schoolchildren in the process of piano learning and includes goals, tasks, pedagogical conditions, structural components, forms and methods of teaching. The diagnostic toolkit of ascertaining and forming experiments is determined, which makes it possible to reveal the levels of formation of these qualities. A method for forming sonorous representations of junior schoolchildren in the process of learning the piano was developed, which was carried out during three interrelated stages (personal-reflexive, executive-developing and activity-transformative), each of which provided for the gradual formation of all components of the audio-visual representations, the introduction of the developed pedagogical conditions and the principles, forms and methods of working with students.