ISSN: 2310-8290
Показати скорочений опис матеріалу
dc.contributor.author | Вертель, Антон Вікторович | |
dc.date.accessioned | 2020-09-28T11:43:47Z | |
dc.date.available | 2020-09-28T11:43:47Z | |
dc.date.issued | 2015 | |
dc.identifier.citation | Вертель, Антон Вікторович. Концепція свідомості у психоаналітичній традиції : філософсько-антропологічний аналіз : автореферат дис. ... канд. філос. наук : 09.00.04 - філософська антропологія, філософія культури / Вертель Антон Вікторович ; [наук. керівник Лебідь Євген Олександрович] ; М-во освіти і науки України, Нац пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. - Київ, 2015. - 20 с. | ua |
dc.identifier.uri | http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/30930 | |
dc.description.abstract | У дослідженні здійснено філософсько-антропологічну концептуалізацію сучасного бачення психоаналітичної традиції (3. Фройд, К. Г. Юнг, Ж. Лакан) як одного з методологічних підґрунть і джерел у сфері дослідження свідомості. Обґрунтовано авторське бачення еволюції поглядів на проблему свідомості у психоаналітичній філософії. Досліджено методологічні аспекти психоаналітичного вчення, його взаємозв’язки з філософією та наукою. Визначено місце до психоаналізу в системі міф - філософія - наука. Проаналізовано комплекс питань, пов’язаних із розумінням та інтерпретацією концепту «свідомість» у класичному психоаналізі 3. Фройда, з його виникненням і функціонуванням. Розкрито засади для дебіологізації фрейдизму в структуралізмі в контексті пріоритету мовної свідомості. Експліковано філософську позицію Ж. Лакана стосовно проблеми свідомості та її впливу на сучасні інформаційно-комунікаційні технології. Показано спадкоємність концепцій свідомості класичного психоаналізу 3. Фройда, аналітичної психології К.Г. Юнга і структурного психоаналізу Ж. Лакана. Особливе місце відведене історико-філософським паралелям у філософії свідомості буддизму та йоги і філософії свідомості в інтерпретації К. Г. Юнга, їх зближенню із сучасною квантовою фізикою. | ua |
dc.description.abstract | Диссертация посвящена актуальной и малоизученной теме. В работе исследована роль психоаналитической парадигмы в осмыслении сознания в ретроспективном и перспективном плане. Разработка методологии исследования проблемы сознания в контексте психоанализа вызвана тем, что традиционные научные и философские подходы сегодня демонстрируют недостаточную эффективность, так как не в состоянии адекватно объяснить феномен сознания. Исследование психоаналитических концепций, их методологический и теоретический потенциал позволяет более глубоко и всестороннее осмыслить целостность и сложность такого феномена как сознание и его связь с бессознательным, является перспективным для междисциплинарных исследований сознания. Осуществлена концептуализация современного виденья философского наследия психоаналитической антропологии (3. Фрейд, К. Г. Юнг, Ж. Лакан) как одного из методологических оснований и источников в области исследования сознания. В исследовании обосновано авторское понимание эволюции взглядов на проблему сознания в психоаналитической философии. Исследованы методологические аспекты психоаналитического учения, его взаимосвязи с философией и наукой. Определено место психоанализа в системе миф — философия - наука. Проанализирован комплекс вопросов, связанных с пониманием и интерпретацией концепта «сознание» в классическом психоанализе 3. Фрейда, его возникновением и функционированием. Показана попытка 3. Фрейда определить предпосылки появления сознания через Эдипов комплекс, что способствовало превращению стадного животного в человека и рождению сознания и культуры. Так в классическом психоанализе 3. Фрейда преодолевается эволюционно-орудийная концепция происхождения сознания. Раскрыты основания для дебиологизации фрейдизма в структурализме в контексте приоритета языкового сознания. Эксплицировано философскую позицию Ж. Лакана на проблему сознания и его появление через «стадию зеркала». Рассмотрено переосмысление Эдипова комплекса как переход от природного регистра жизни к культурному, к языку законов и организации в структурном психоанализе Ж. Лакана. Если у 3. Фрейда отец выступает в роли реального биологического отца, то у Ж. Лакана он замещается символом - «Именем-Отца». Показано влияние концепции сознания Ж. Лакана на современные информационно-коммуникационные технологии. Показано отличие концепции сознания К. Г. Юнга от классической версии 3. Фрейда и структурной Ж. Лакана. Особое место отводится историко-философским параллелям философии сознания буддизма и йоги с философией сознания в интерпретации К. Г. Юнга. Общей целью буддизма и психоанализа является осознание бессознательного с помощью специальной тренировки со стороны сознания, продемонстрировано их сближение с современной квантовой физикой. Обоснована важность дальнейшего критического философского исследования проблемы сознания в психоаналитической традиции и необходимость адекватного включения психоаналитических идей в общую картину представлений о сознании. Доказана необходимость нового прочтения психоаналитической философии сознания, которая синтезирует в себе как возможности современных научных, так и философских концепций, указывает на ориентиры новой парадигмы сознания на постнеклассическом этапе развития науки. | ua |
dc.description.abstract | The dissertation presents a philosophical-anthropological vision of the modem conceptualization of psychoanalytic tradition (S. Freud, C.G. Jung, J. Lacan) as. one of the methodological background and sources in the exploration of consciousness. The study proved the author’s vision of the evolution of views on the problem of consciousness in psychoanalytic philosophy. Methodological aspects of the psychoanalytic its relationship with philosophy and science were prospected. Determined an attitude to psychoanalysis in system myth — philosophy — science. Analysed a complex of issues related to the understanding and interpretation of the concept of «consciousness» in classical psychoanalysis Sigmund Freud, with its nascency and functioning. Exposed the basis of biologization of Freudian principles at structuralism in the context of the priority language’s awareness. Explicated the philosophical position of J. Lacan on the problem of consciousness and its impact on modem information and communication technologies. Shown the difference in the concept of consciousness of C.G. Jung from the classic version of S. Freud and structural version of J. Lacan. Particular attention is paid to the historical and philosophical parallels in philosophy of consciousness in Buddhism and yoga and philosophy of consciousness in interpretation of C.G. Jung, their convergence with modem quantum physics. | ua |
dc.language.iso | uk | ua |
dc.publisher | Нац пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова | ua |
dc.subject | свідомість | ua |
dc.subject | несвідоме | ua |
dc.subject | психоаналіз | ua |
dc.subject | філософська антропологія | ua |
dc.subject | наука | ua |
dc.subject | культура | ua |
dc.subject | уявне | ua |
dc.subject | холістичність | ua |
dc.subject | сознание | ua |
dc.subject | бессознательное | ua |
dc.subject | психоанализ | ua |
dc.subject | философская антропология | ua |
dc.subject | наука | ua |
dc.subject | культура | ua |
dc.subject | Воображаемое | ua |
dc.subject | холистичность | ua |
dc.subject | consciousness | ua |
dc.subject | unconscious | ua |
dc.subject | psychoanalysis | ua |
dc.subject | philosophical anthropology | ua |
dc.subject | science | ua |
dc.subject | culture | ua |
dc.subject | holistic | ua |
dc.subject.classification | 159.922:159.964.22:[ 1+572] (043.3) | ua |
dc.title | Концепція свідомості у психоаналітичній традиції: філософсько-антропологічний аналіз | ua |
dc.title.alternative | The concept of consciousness in the psychoanalytic tradition: philosophical and anthropological analysis | ua |
dc.type | Other | ua |