Аналізується вплив інформаційних потоків в стратегії становлення та розвитку суспільства сталого людського розвитку; особлива увага приділяється інформаційній безпеці та ролі держави у її утвердженні. Стверджується, що найбільш вразливою для інформаційних впливів є суспільна сфера. Тому держава має гарантувати інформаційну безпеку громадської думки, засобів масової комунікації, політичних партій, громадських рухів, національно-культурних та релігійних інститутів. Саме держава покликана забезпечити різним соціальним структурам плюралізм і незалежність у виявленні поглядів, вільний обмін ідеями та інформацією. З огляду на це з’ясування інформаційних загроз є засадою розробки і вдосконалення державної політики в сфері інформаційної безпеки. Сьогодні українське суспільство розколоте за політичними, економічними, соціальними, територіальними, етнічними, релігійними й екологічними вимірами. В таких умовах система національних інтересів має ґрунтуватися на зрозумілих для широких верств населення несуперечливих і життєво важливих матеріальних, інтелектуальних та духовних цінностях. Такі інтереси повинні бути законодавчо врегульовані не тільки з боку держави, але й з боку громадянського суспільства, а головне - адекватно представлені в засобах масової інформації.
The work analyzes the influence the information flow has on strategies of forming and developing a society of steady human development, with a special focus on information security and the role of the state in its forming. According to it, the social sphere is the most vulnerable, and thus the state has to guarantee information security of the public opinion, mass media, political parties, social movements and national and cultural institutions. The state is to ensure that various social structures have pluralism and independence in their declaration of will and freedom in sharing ideas and information. With this in mind, the identification of information threats is the basis for the development and improvement of the state policy in the sphere of information security. Today the Ukrainian society is split in political, economic, social, territorial, ethnic, religious and environmental dimensions. Under such circumstances, the system of national interests has to be based on material, intellectual, and spiritual values that are understandable and acceptable for the general public. Such interests should not only be regulated by the state, but also by the civil society, and, most importantly, they are to be adequately represented in the media.
