У статті аналізується поняття “вторинна мовна особистість”, визначаються складові
компоненти вторинної мовної особистості та рівні їх реалізації у освітньому просторі іншомовної
комунікації. Для виконання поставленої мети охарактеризовано феномен лінгводидактики, вторинної
мовної особистості, здійснено аналіз базової категорії “мовна особистість” з метою виявлення
своєрідності поняття, встановлено, що вторинна мовна особистість репрезентує здатність людини до
оволодіння вербально-семантичним кодом іншої мови, тобто іншою мовно-концептуальною картиною
світу. Запропоновано вважати складовими вторинної мовної особистості набір компетенцій (теоретикопонятійні, мовні, стратегічні та культурологічні), що необхідні для здійснення ефективної міжкультурної
комунікації. Перспективою дослідження може бути аналіз специфіки формування вторинної мовної
особистості на фактичному мовному матеріалі
В статье анализируется понятие “вторичная языковая личность”, определяются компоненты
вторичной языковой личности и уровни их реализации в образовательном пространстве иноязычной
коммуникации. Для выполнения поставленной цели охарактеризованы феномены лингводидактики,
вторичной языковой личности; осуществлен анализ базовой категории “языковая личность” с целью
выявления своеобразия понятия; установлено, что вторичная языковая личность представляет
способность человека к овладению вербально-семантическим кодом другого языка, то есть другой
культурно-концептуальной картиной мира. Предложено считать составляющими вторичной языковой
личности набор компетенций (теоретико-понятийные, языковые, стратегические и культурологические),
которые необходимы для осуществления эффективной межкультурной коммуникации. Перспективой
исследования может быть анализ специфики формирования вторичной языковой личности на
фактическом языковом материале.
The article analyzes the concept of “secondary linguistic personality”, determines the components of the
secondary linguistic personality and their level of implementation in the educational space of foreign
communication. To accomplish this goal, the phenomenon of linguodidactics, secondary linguistic personality has
been characterized, the analysis of the basic category “linguistic personality” has been carried out in order to
reveal the uniqueness of the concept, it has been established that the secondary linguistic person represents the
ability of a person to master the verbal-semantic code of another language, that is, another linguistic-conceptual
picture the world. It is suggested to consider the components of the secondary linguistic personality a set of
competences (theoretical-conceptual, linguistic, strategic and cultural), which are necessary for effective
intercultural communication. The prospect of research can be an analysis of the specificity of the formation of the
secondary linguistic personality on the actual linguistic material.
