Дана робота присвячена рефлексії аналізу концептів “азійський спосіб виробництва” К. Маркса й “цивілізація” А. Тойнбі як авторських модальностей тлумачення історії.
Шляхом історико-філософського дослідження визначено ретенції (ретроспективи) і протенції (перспективи) вчення щодо “азійського способу виробництва” й “цивілізації". Доведено концептуальний ізоморфізм їхніх конотацій, наявність спільних елементів змісту, взаємне співвідношення як частини й цілого. Цивілізаційна теорія розглядається і як певне уточнення і доповнення європоцентричної формаційної концепції, де азійський спосіб виробництва позначав специфіку розвитку неєвропейських цивілізацій.
У дослідженні показано особливості сучасної деконструкції формаційного й цивілізаційного схематичних конструктів історії, які становлять концептуальне підгрунтя для розробки нового методологічного підходу до розуміння суспільного розвитку. Визначено їх футурологічне значення, що виявляється у своєрідному передбаченні К. Марксом і А. Тойнбі сучасних процесів глобалізації. Показано доцільність уживання концептів “азійський спосіб виробництва” й “цивілізація” при вивченні особливостей української історії.
Данная работа посвящена исследованию концептов “азиатский способ производства” К. Маркса и “цивилизация” А. Тойнби как авторских модальностей истолкования истории. В ходе компаративного анализа их содержания выявлены ретенции и протенции их смысловых коннотаций. В диссертации показано, что в советской историографии концепт К. Маркса был объектом научных дискуссий, в ходе которых исследователи пытались определить суть его содержания, а также отношение к конкретной формации. Данная проблема не получила окончательного решения, поскольку адекватные выводы нарушили бы “стройность и логичность” идеологически освящённой советской формационной концепции периодизации истории. В постсоветский период, когда пятичленная схема исторического развития утратила свою монопольную роль, а цивилизационная теория не доказала своей универсальности, категория “азиатский способ производства” употреблялась в контексте уточнения и обновления концепции формаций, а также при проведении параллелей между последней и постиндустриальной теорией. Учение о цивилизации А. Тойнби, порождённое перипетиями XX столетия, поддавалось критике со стороны советских учёных из-за своей “буржуазной направленности” и несовпадения с установками материалистического понимания истории. В современной философии категория “цивилизация” А. Тойнби понимается как дискретная единица истории, определяет уникальность, неповторимость и многовариантность общественного развития. Украинские и зарубежные учёные повсеместно используют понятие “цивилизация” при изучении проблемы контактов между современными цивилизационными общностями в процессах глобализации.
This thesis is dedicated to the concepts of reflection “Asian mode of production,” by K. Marx and “civilization” by A. Toynbee Copyright modalities interpretation of history. Proved that the studied categories together into a single semantic field fonnational and civilizational theory of periodization of social development and have heuristic potential of modem historical science.
Through historical and philosophical analysis, the retentions (retrospectivies) and protentsions (prospects) fonnation of categories of “Asian mode of production” and “civilization.” Proven conceptual isomorphism of their connotations, as reflected by the presence of common points of intersection in the content of the mentioned concepts and their mutual relationship as part and whole, and thus civilization theory is a refinement and extension the formational theory where the Asian mode of production marked a non-European civilization.
The study shows the characteristics of modem deconstruction of formational and civilizational schematic constructs of history that constitute the conceptual basis for developing a new methodological approach to understanding the social development. Determined their futurological value, which is manifested in a kind of anticipation of K. Marx and A. Toynbee contemporary processes of globalization. Demonstrated the expediency of the use of concepts “Asiatic mode of production” and “civilization” in the study of specifical moments of Ukrainian history.