Дисертація присвячена соціально-філософському аналізу сутності, місця і ролі релігійного фактора міжетнічних стосунків на рубежі XX і XXI ст., в якому органічно поєднані культурно-історичний, соціокультурний та наукознавчий аспекти. Обгрунтовано діалектико-суперечливий характер взаємодії етнічних культур під впливом відмінностей у релігіях та конфесіях. Аргументовано, що в історичному процесі найчастіше релігійний чинник визначав характер відносин між етнічними культурами, оскільки його витоки криються в архетипних структурах кожної етнічної культури. У роботі показано, що на характер міжетнічних стосунків суттєвий вплив здійснює ідеологізація відмінностей у релігіях та конфесіях, за якими ідентифікують себе ті чи інші етнічні спільноти. Вона, зокрема, полягає у формуванні негативних стереотипів деяких релігій і вірувань, здебільшого з метою використання релігійних переконань у політичних цілях. Виявлено найбільш адекватні шляхи гармонізації міжетнічних відносин на основі втілення принципів толерантності та мультикультурності. Накреслено напрямки подальшої роботи над розробкою проблеми на основі отриманих теоретичних результатів.
Диссертация посвящена социально-философскому анализу сущности, места и роли религиозного фактора межэтнических отношений на рубеже XX и XXI вв., в котором органично соединены культурно-исторический, социокультурный и науковедческий аспекты. Обоснован диалектически противоречивый характер взаимодействия этнических культур под воздействием различий в религиях и конфессиях. Аргументировано, что в историческом процессе чаще всего религиозный фактор определял характер отношений между этническими культурами, поскольку его истоки кроются в архетипичных структурах каждой этнической культуры. В работе показано, что на характер межэтнических отношений существенное воздействие оказывает идеологизация различий в религиях и конфессиях, по которым идентифицируют себя те или другие общины. Она, в частности, состоит в формировании негативных стереотипов некоторых религий и верований, главным образом с целью использования религиозных убеждений в политических целях. Выявлены наиболее адекватные пути гармонизации межэтнических отношений на основе воплощения принципов толерантности и мультикультурности. Намечены направления дальнейшей работы над разработкой проблемы на основе полученных теоретических результатов.
The dissertation is dedicated to the social-philosophic analysis of the essence, place and role belonging to the religious factor of inter-ethnic relations at the end of he 20th and the beginning of the 21st centuries, the analysis intrinsically combining the cultural and historical, sociocultural and scientific focuses. The examination of the cultural and historical as well as sociocultural sources of inter-ethnic relations allowed finding out the peculiarities of ethnic cultures’ formation that had being taken place on the basis of interaction between ethnic communities during long historic periods. The work shows that philosophy substantially considers various aspects of culture formation and functioning under the impact of material and spiritual-religious factors. The existing approaches to investigate the historical and cultural sources of ethnic cultures formation were examined. This examination revealed the differing attitudes in the matter when some researchers stressed the natural factors, other underlined the special role of spiritual ones, like creeds, moral and arts, and the third ones insisted on the essential influence of material and other factors. It was demonstrated that sometimes the emergence of a religion had been accompanied by a new ethnos formation. In other instances religions had consolidated new ethnic amalgamations consisted of various ethnic substrates and gradually generated a new style of spiritual and cultural being of sociums during the lives of next generations. Moreover, often they implemented a very significant «ethno-protecting» or «ethno-conserving» function, especially in alien religious environment. The research established tire virtual non-existence of any «pure type» religion, free from cultural and traditional layers. On the opposite, as all religions influenced the functioning of cultures, they were exposed also to the cultures’ influence, and this historic and cultural experience forms the integral part of the very religions’ definition. Tire present-day religions had absorbed primordial religious beliefs, rites, rituals and myths inherent to the initial forms of religious consciousness, which nowadays find their reflections in ethnic communities’ social and spiritual life. It was shown that at the turn of the 21st century the interand intra-religious dialogues and polylogue intensification takes place, namely between the world and ethno-national religions. Now the religious communities’ leaders and members realize that it’s impossible to ensure peace and stability in ethnic and inter-cultural relations, as well as among and inside nations without genuine cooperation and dialogue between religions. The inter-ethnic and inter-religious relations can not be harmonized in the lack of tolerance and multiculturalism, for in the modem world there exist almost no nations homogenous in ethno-cultural or ethno-religious respects. The ethnic and religious minorities’ aspiration for self-identification runs into the globalization impacts that lead to the growing mixing of races, nations, ethnic communities and their cultures. It was demonstrated that the ideologization of differences between religions and confessions, serving as the basis for the communities self-identification, significantly influences inter-ethnic relations. In particular, this ideologization consists in the creation of negative stereotypes of certain religions and creeds, mainly to manipulate religious beliefs with political aims. In this connection the research identifies the most adequate ways allowing harmonizing inter-ethnic relations by embodying the principles of tolerance and multiculturalism. The author has outlined the future work directions that could be followed in order to elaborate the problem on the basis of the theoretical results obtained.
