У дисертації досліджується проблема підготовки майбутніх учителів музики до співацької роботи з учнями у позашкільних мистецьких закладах, що знайшло відображення в теоретико-методичному обгрунтуванні та визначенні специфіки означеного феномена, розробці й експериментальній перевірці поетапної методики. Розроблена методика включає наступні етапи: пізнавально-пошуковий, інформаційно-компетентнісний, рсфлексивно-направлений, креативно-результативний. Узагальнення результатів упровадження експериментальної методики дозволило визначити педагогічні умови формування підготовленості майбутніх учителів музики до співацької роботи з учнями у позашкільних мистецьких закладах. Практичним результатом впровадження розробленої та апробованої моделі підготовки майбутніх учителів музики до співацької роботи з учнями у позашкільних мистецьких закладах передбачено застосування комплексу
ефективних методів і прийомів означеної роботи. Очікуваним результатом
визначено підготовленість майбутніх учителів музики до співацької роботи з
учнями у позашкільних мистецьких закладах, що підтверджується позитивною динамікою зростання всіх структурних компонентів досліджуваного педагогічного явища, що дає підстави підкреслити доцільність та перспективність її застосування для підвищення ефективності фахової підготовки студентів мистецьких факультетів педагогічних університетів.
В диссертации исследуется проблема подготовки будущих учителей музыки к певческой работе с учащимися во внешкольных художественных заведениях, что нашло отражение в теоретико-методическом обосновании и определении специфики указанного феномена, разработке и экспериментальной проверке поэтапной методики. Разработанная методика включает следующие этапы: познавательно-поисковый, информационно-компетентностный, рефлексивно-направленный, креативно-результативный. Практическим результатом внедрения разработанной и апробированной методической модели подготовки будущих учителей музыки к певческой работе с учащимися во внешкольных художественных заведениях предусмотрено применение комплекса эффективных методов и приемов обозначенной работы. Ожидаемым результатом определена
готовность будущих учителей музыки к певческой работе с учащимися во
внешкольных художественных заведениях, что подтверждается положительной динамикой роста всех структурных компонентов исследуемого педагогического явления и что дает основание подчеркнуть целесообразность и перспективность ее применения для повышения эффективности профессиональной подготовки студентов художественных факультетов педагогических университетов.
Обобщение результатов внедрения экспериментальной методики позволило
определить педагогические условия формирования подготовленности
будущих учителей музыки к певческой работе с учащимися во внешкольных
художественных заведениях.
In the dissertation the problem o f preparation of the future teachers of music
for the singing activity o f pupils in extracurricular art institutions is investigated,
which is reflected in the theoretical and methodological justification and determination o f the specifics of this phenomenon, the development and experimental verification o f the step-by-step methodology. The developed methodology includes the following stages: cognitive-search, information-competence, reflexive-directed, creative-productive. The generalization of the results o f the introduction o f the experimental methodology made it possible to determine the pedagogical conditions for the formation o f the preparedness of future music teachers for the singing activity of students in extracurricular art institutions. The practical result o f the introduction o f the developed and approved methodological model of the preparation of future music teachers for tire singing activity o f students in out-of-school art institutions provides for the application of a complex o f effective methods and techniques of the designated work. The expected result was the readiness o f future music teachers for the singing activity of students in out-of-school art institutions, which is confirmed by the positive dynamics of growth o f all structural components of the studied pedagogical phenomenon and that gives grounds to emphasize the expediency and prospects of its application for improving the efficiency o f professional training of art faculty students at pedagogical universities.
