Дане дослідження є першою узагальнюючою системною розробкою з питання понятійного апарату вчення П. Іванова та його світоглядних засад, зведеною на науково-методологічній основі. В результаті детального аналізу творчої спадщини П. Іванова, дисертантом вперше синтезовано основний концептуальний вираз вчення, який є квінтесенцією всієї системи світоглядних бачень, а також здійснено його аналіз у контексті складових філософської теорії. Цей вираз визначається як “діалектичний закон Живого”, що знайшов розкриття і в контексті методологічного підходу, тобто, виведений у дослідженні і як методологічна основа природної практики в системі загартування-тренування, презентованої П. Івановим порадником “Дитинка”. В дисертації також здійснено співставлення, проаналізовано зв'язок діалектичних підходів вчення П. Іванова з класичними проявами діалектичних теорій та з неодіалектичними концепціями і баченнями. Має місце також аналіз постановки гносеологічних питань у вченні, з'ясована проблема знання в контексті онтологічного підходу. В дослідженні також розкрито змістовний зв'язок світоглядних, пізнавальних, аксіологічних позицій П. Іванова з провідними напрямками мислення, які визначають як вітчизняну, так і світову філософії. Здійснюється порівняльний аналіз основних сутнісновизначальних підходів вчення із давньоруською релігійною традицією, українською кордоцентричною філософією, зі світоглядними теоріями філософів космістів. З'ясовується питання приналежності письмової спадщини П. Іванова (його вчення) до вітчизняної духовної культури.
Диссертация является самостоятельным исследованием, первой обобщающей системной разработкой по вопросам понятийного аппарата учения П. Іванова и его мировоззренческих оснований, возведенной на научно-методологической основе. В результате детального анализа творческого наследия П. Іванова, дисертантом впервые осуществлен синтез концептуального выражения учения, который является квинтэсенцией всей системы мировоззенческих подходов, а также осуществлен его анализ в контексте составляющих философской теории. Это выражение определяется как “диалектический закон Живого”, который нашел раскрытие и в контексте методологического подхода, то есть, выведенный в исследовании и как методологическая основа природной практики в системе закалки-тренировки, презентованной П. Ивановим советником “Детка”. В диссертации также осуществлено сопоставление, проанализирована связь диалектических подходов учения П. Іванова 3 классическими проявлениями диалектических теорий и с неодиалектическими концепциями и видениями. Имеет место также анализ постановки гносеологических вопросов в учении, уясняется проблема знания в контексте онтологического подхода. Раскрыта также содержательная связь мировоззренческих, познавательных, аксиологических позиций П. Иванова с ведущими направлениями мышления, которые определяют
как отечественную, так и мировую философии. Осуществляется сравнительный анализ основных сущносноопределяющих подходов учения с древнерусской религиозной традицией, украинской кордоцентрической философией, представленной творчеством Г. Сковороды, П. Юркевича, П. Кулиша, с мировоззренческими теориями философов-космистов. Содержательная связь учения П. Иванова в сфере основных мировоззренческих подходов также осуществляется в исследовании с некоторыми принципами даосизма, индуизма, буддизма, диалектическими концепциями Гераклита Эфесского, Г. Гегеля, к. Маркса и Ф. Энгельса, с. Керкегора, исследованиями по этим вопросам М. Булатова, В. Загороднюка и др., а также позициями в отношении ряда мировоззренческих вопросов Е. Фромма, Х. Арендт, В. Кутырева, С. Хоружего и др. Уясняется, путем анализа, осуществляемого в соответствии с научно методологической разработкой В. М. Ничик, вопрос принадлежности письменного наследия П. Иванова (его учения) к украинской духовной культуре.
This is the first summarizing system development of P. Ivanov's theory on questioning of concept apparatus and his view principles, erected on scientific methodological basis. As a result of the detailed analysis of P.Ivanov's creative inheritance, a basic conceptual expression of theory is first synthesized what is a quintessence of all system of world-view visions, and also its analysis is carried out in the context of constituents of philosophical theory. This expression is determined as "dialectical law of Living”, which found opening also in the context of methodological approach, that, shown out in research also as a methodological basis of natural practice in the system of tempering-training, presented by P.Ivanov's adviser “Detka” (“Baby”). A comparison is also carried out in the dissertation, a connection of dialectical approaches of P.Ivanov's theory is analysed with classic displays of dialectical theories and with neodialectical conceptions and visions, also an analysis of raising of gnosiological questions in theory takes place, the problem of knowledge is got a clear idea of in the context of ontological approach. Also in the research P.Ivanov's world view, cognitive, axiological positions rich in content connection with leading directions of thought is exposed, which determine both domestic and world philosophy. A comparative analysis of basic determining essence approaches of the theory is carried out with the Old Russian religious tradition, the Ukrainian cordocentric philosophy, with world-view theories of cosmism philosophers. It is got a clear idea of, by an analysis, a question of belonging of P.Ivanov's writing heritage(his theory) to ukrainian spiritual culture.
