Очевидність інституційної кризи в освіті стає незаперечною в умовах глобалізованої соціальності, яка формується завдяки технічній сингулярності, віртуалізації реальності, мережевої комунікації, діджиталізаціїі т.д. з врахуванням світової пандемії та запроваджених карантинних заходів. Відбуваються практично
неконтрольовані зміни, що формують “іншу” новітню модель освіту, як з точки зору функціонування соціального інституту так і в контексті системи забезпечення її якості.
The evidence of an institutional crisis in education becomes undeniable under the globalized sociality, which is formed due to technical singularity, virtualization of reality, network communication, digitalization, etc. Taking into account the global
pandemic and the quarantine measures introduced, almost uncontrolled changes that form a “different” new model of education, both in terms of the functioning of a
social institution and in the context of a system for ensuring its quality, are taking place.