Проблеми дидактики вищої школи в науковому доробку А.Д. Бондаря

Abstract

У статті проаналізовано науково-педагогічні погляди А.Д. Бондаря (1913–1983) з проблем дидактики вищої школи, розкрито внесок ученого у розвиток цієї галузі наук. З’ясовано, що А.Д. Бондар основну увагу приділяв обгрунтуванню форм організації освітнього процесу у закладі вищої освіти, а саме: питанням підготовки, організації та проведення семінарських, практичних, лабораторних занять, самостійної роботи студента і практичної підготовки. Науковий інтерес ученого до проблем дидактики вищої школи був спричинений зміною місця роботи, а саме обранням на посаду доцента кафедри педагогіки Київського державного університету імені Тараса Шевченка. Найбільшою заслугою А.Д. Бондаря вважаємо узагальнення практичного досвіду роботи окремих викладачів і колективів закладів вищої освіти з організації та проведення різних організаційних форм навчання. На основі вивчення передового педагогічного досвіду він узагальнив типи семінарських занять, розробив їх структуру і методику проведення. Дослідивши досвід діяльності ЗВО, науковець дійшов висновку, що існує декілька основних методів проведення лабораторних і практичних робіт: фронтальний метод, метод практикуму і метод проведення робіт циклами (тематичний практикум). Важливого значення А.Д. Бондар надавав і практичній підготовці студентів, зокрема ним обгрунтовано місце педагогічної практики в системі підготовки студента до роботи у школі; особливості різних видів практик; підготовку студентів до практики, планування її керівниками; підготовку студентів до практики у процесі вивчення педагогіки. Провідна роль, на думку А.Д. Бондаря, у підготовці до професійної діяльності майбутнього вчителя належить педагогіці, під час вивчення якої студенти мають оволодіти не лише теоретичними знаннями, а й здобути практичні уміння і навички. Досягнути цього можна, застосовуючи на заняттях із педагогіки завдання практичного спрямування, розв’язання педагогічних задач, конкретних ситуацій із виробництва.

This article represents analysis of scientific and pedagogical views of Andriy D. Bondar related to the issues of didactics in high school, as well as describes his contribution in development of this particular branch of sciences. It is specified that Andriy D. Bondar paid a special attention to justification of the forms of education process management in higher educational institutions, in particular to the following issues: preparing for, organizing and conducting the seminars, workshops and laboratory trainings, students’ selfstudies and practical trainings. Scientific interest of Andriy Bondar in the issues of didactics in high school was stipulated by change of his employment, particularly by his appointment as senior lecturer of Pedagogics Department of Kyiv State University named after Taras Shevchenko. Mr. Bondar contributed most in consolidation of practical experience of the selected lecturers as well as teams of lecturers from higher educational institutions on organization and implementation of different formats of training. Based on advanced pedagogical experience he summarized types of seminars, developed their structure and methodology. Having examined functioning of the higher educational institutions the scientist has come to a conclusion that there are several major methods of laboratory and practical courses – frontal method, practical method and cycle courses (thematic practical courses). A special attention was paid by Andriy D. Bondar to practical training of students. In particular he justified place of pedagogical practice in the system of student’s preparation for work in school; peculiar features of different types of practice; planning of practice by managers; preparation of students to practice in the process of studies of pedagogical science. According to Andriy D. Bondar leading role in vocational training of future teacher is played by pedagogics. While studying pedagogics students should not only master theory but also obtain practical skills. This can be achieved through practical courses, dealing with pedagogical challenges and examining case studies.