Мовна особистість Тараса Шевченка як чинник формування національної ідентичності

Abstract

У статті розглянуто основне поняття лінгвоперсонології: мовна особистість як лінгвістична категорія, що складається з компонентів – мовна спроможність, мовна свідомість і мовнокомунікативна компетентність. Мовна спроможність є першоосновою для формування мовної свідомості, а з нею і становлення та розвитку мовленнєвих компетенцій та мовної комунікативної компетентності. Мовна свідомість є основною ознакою кожної мовної особистості. Вона формує когнітивний (пізнавальний) зміст мовлення і містить його у собі завжди готовим до мовленнєвої потреби. Мовна спроможність є основою формування мовної свідомості і виповнюється нею (мовомисленням, мислеобразами, рефлексіями). У мовній свідомості умовно виділяють два рівні: перший містить предметний (денотатний) зміст, що характерний для мовної спільноти (його ми успадковуємо, переймаючи мову від старших). А другий (глибинний) – це вже власне усвідомлення мовцем своєї мови, з елементами індивідуального авторського осмислення і вибору мовних варіантів на свій смак, мовленнєвих видів діяльності. Мовнокомунікативна компетентність дозволяє сповна реалізувати єдність досягнення і мовної спроможності, і мовної свідомості через види мовленнєвої діяльності у відповідній соціокультурній мовній спільноті. Досконалі мовні особистості визначаються як елітарний тип мовних особистостей, що засвідчують максимально високий рівень володіння культурою креативного мовлення і можуть бути зразком для вивчення рідної мови і формування мовнокомунікативної компетентності. Для української молоді безсумнівним прикладом національної ідентичності і патріотичного виховання є мовна особистість національного генія і пророка Тараса Григоровича Шевченка.

В статье рассматривается основное понятие лингвоперсонологии: языковая личность как лингвистическая категория, состоящая из компонентов – языковая способность, языковое сознание и языково-коммуникативная компетентность. Языковая способность является первоосновой при формировании языкового сознания, а с ней и становления и развития речевых компетенций и языковокоммуникативной компетентности. Языковое сознание является основным признакам каждой языковой личности. Оно формирует когнитивное (познавательное) содержание речи и содержит его в себе всегда готовым к речевой потребности. Языковая способность является основой формирования языкового сознания и исполняется ею (языковый мышлением, мыслеобразами, рефлексиями). В языковом сознании условно выделяют два уровня: первый содержит предметный (денотативный) смысл, характерный для языковой общности (его мы наследуем, перенимая язык от старших). А второй (глубинный) — это уже собственно осознание говорящего своей речи, с элементами индивидуального авторского осмысления и выбора языковых вариантов на свой вкус, речевых видов деятельности. Языково-коммуникативная компетентность позволяет полностью реализовать единство достижения и языковой способности, и речевого сознания через виды речевой деятельности в соответствующей социокультурной языковой общности. Совершенные языковые личности определяются как элитарный тип языковых личностей, удостоверяющие максимально высокий уровень владения культурой креативной речи и могут быть образцом для изучения Родного языка и формирования языково-коммуникативной компетентности. Для украинской молодёжи несомненным примером национальной идентичности и фактором патриотического воспитания является языковая личность национального гения и пророка Тараса Григорьевича Шевченко.

The article deals with the basic concept of the theory of linguistic personality: linguistic personality as a category consisting of the following components: language ability, language consciousness and communicative competence. Perfect linguistic personalities are defined as an elitist type demonstrating the most advanced level of creative culture and language and serving as a model for the study of the mother tongue and the formation of communicative competence. The study of creative work with such high degree of linguistic creativity by linguistic personalities who were and are emblematic figures, a cultural phenomenon of Ukraine, people who did not only influenced the development of the Ukrainian language and literature, but also enriched the intellectual life of the nation is of especially great informative and educational value. Linguistic personality of the Ukrainian genius and prophet Taras Shevchenko is a definitive factor for the patriotic education of the Ukrainian youth.