Стаття присвячена вивченню жанру пам'яті в системі "Четьїх-Міней" Димитрія Ростовського (Туптала). Пам'ять як найдавніше агіографічне жанрове утворення в опрацюванні українського агіографа набула певних художніх ознак: незначний обсяг, логічність викладу, інформативність, фабульність, композиційне кліше. Пам'яті в "Четьїх Мінеях" Димитрія Ростовського зайняли проміжне місце між проложними статтями і поширеними житіями-біосами та житіями-мартиріями.
The article is dedicated to the studing of the genre of memory in the system of "Chetykh-Minei" by Dmitry Rostovsky (Tuptalo). Memory as the oldest hagiographic genre formation in the elaboration of the Ukrainian hagiographer has acquired certain artistic features: insignificant volume, logical presentation, informativeness, plot, compositional cliché. As genre cliche the memories set place in "Chetyi Minei" by Dmitry Rostovsky between prologue articles and zhyties (lives)-bioses and zhyties- martyries.