У статті автор розглядає факт поетизації образу класика української літератури Тараса Шевченка як шлях реалізації світоглядних позицій одного із сучасних український поетів – Ігоря Павлюка. Звертається увага на схожість життєвих доль та творчих поривань обох поетів – представників різних епох. Виявлено мотиви, для розкриття яких автор використав образ Кобзаря, зокрема – викриття основних вад суспільства, його здеградованого стану, виявлення слабкості людського духу, бездуховності та аморальності, штучність у виявленні пошани до своїх геніїв. Розглядається поняття «національна самоідентифікація» народу.
In the article the author studies the depiction of the image of Taras Shevchenko, a classic of Ukrainian literature, as a way of realizing the worldview of Ihor Pavlyuk, one of the modern Ukrainian poets. The attention is paid to the similarity of life destinies and creative aspirations of both poets from different ages. The motives, for which the author used the image of Kobzar, are found, for example, exposing major flaws of society, its degraded condition, the weakness of the human spirit, the lack of spirituality and immorality and artificiality in showing respect for its geniuses. The concept of the people’s “national identity” is considered.
В статье автор рассматривает факт поэтизации образа классика украинской литературы Тараса Шевченко как путь реализации мировоззренческих позиций одного из современных украинских поэтов – Игоря Павлюка. Обращается внимание на сходство жизненных судеб и творческих порывов обоих поэтов – представителей различных эпох. Выявлено мотивы, для раскрытия которых автор использовал образ Кобзаря, в частности – разоблачение основных недостатков общества, его сдеградированного состояния и выявления слабости чело
веческого духа, бездуховности и безнравственности, искусственность в выявлении уважения к своим гениям. Рассматривается понятие «национальная самоидентификация» народа.
