Гуцульський текст як маркантна складова поезії січового стрілецтва

Abstract

У статті доведено існування в українській літературі першої третини ХХ століття гуцульського тексту, що став маркантною особливістю поезії січового стрілецтва. Завдяки цим творам стрілецька поезія повноцінно сприймається як самобутнє духовне надбання українського народу. Зроблено висновок, що найбільше гуцульські тексти виявили себе у жанрі пісні з її різноплановими варіаціями (героїчна, жартівлива, маршова, лірична, трагічна тощо), вони стали частиною мистецької біографії Батьківщини.

В статье доказано существование в украинской литературе первой трети ХХ века гуцульского текста, который стал маркантной особенностью поэзии сечевых стрельцов. Благодаря этим произведениям стрелецкая поэзия полноценно воспринимается как самобытное духовное достояние украинского народа. Сделан вывод, что больше всего гуцульские тексты проявили себя в жанре песни с ее разноплановыми вариациями (героическая, шутливая, маршевая, лирическая, трагическая и т.п.), они стали частью художественной биографии Родины.

The article proves the existence in Ukrainian literature in the first third of the twentieth century Hutsul text that became notable feature of poetry of riflemen. Thanks to these works the Rifle poetry is fully perceived as original spiritual property of the Ukrainian people. It was concluded that most Hutsul texts found itself in the genre of songs from its diverse variations (heroic, humorous, marching, lyrical, tragic, etc.), they become part of the artistic biography of the homeland.