The purpose of research is to reveal the image artistic features in the early twentieth century prose of the Hutsul culture – musical instruments and fingering, as well as the types of Hutsul dance. It is proved by the authors that they are the exponents of the regional national culture and can influence the inner world of a Hutsul. The methodology of research is based on the application of ideological, thematic, problematic, hermeneutic and semantic approaches. The scientific novelty is that for the first time the role of the Hutsuls’ musical culture in the formation of their national outlook has been analyzed from the scientific point of view. Conclusion. It has been proved by the authors that the Ukrainian writers, using the elements of the Hutsul culture on the pages of their fiction, presented the Hutsul region as an area with its specific authentic culture. The writers noted the desire of the characters to exhibit their own temper and a special way of communicating with the world. The Hutsul text with the presentation of musical instruments and the Hutsul dances as a regional invariant contributed to creating the readers’ view of the specificity of the Carpathian region and at the same time positioning of its inhabitants as the representatives of the Ukrainian nation.
Мета дослідження полягає у розкритті художніх особливостей зображення у прозі початку ХХ ст. елементів музичної гуцульської культури – музичних інструментів, гри на них, а також видів гуцульського танцю. Доведено, що вони є виразниками національної культури краю, здатні впливати на внутрішній світ гуцула. Методологія дослідження базується на застосуванні культурологічного, ідейно-тематичного, художньо-проблемного, герменевтичного та семантичного підходів. Наукова новизна полягає в тому, що вперше у науковому дослідженні проаналізовано роль музичної культури гуцулів у формуванні їхнього національного світогляду. Висновок. Шляхом використання елементів гуцульської культури на сторінках художніх творів українські письменники презентували Гуцульщину як край зі своєю автентичною культурою. Літератори відзначали бажання героїв до експозиціювання власної вдачі та особливої манери спілкування зі світом. Як крайовий інваріант гуцульський текст із відображенням музичних інструментів, танців сприяв формуванню уявлення у читачів про специфічність Карпатського регіону і водночас позиціонував краян як представників української нації.
Цель исследования заключается в раскрытии художественных особенностей изображения в прозе начала ХХ в. элементов гуцульской музыкальной культуры - музыкальных инструментов, игры на них, а также видов гуцульского танца. Доказано, что они являются выразителями национальной культуры края, способные влиять на внутренний мир гуцула. Методология исследования базируется на применении культурологического, идейно-тематического, художественно-проблемного, герменевтического и семантического подходов. Научная новизна заключается в том, что впервые в научном исследовании проанализирована роль музыкальной культуры гуцулов в формировании их национального мировоззрения. Вывод. Путем использования элементов гуцульской культуры на страницах художественных произведений украинские писатели представили Гуцульщину как край со своей аутентичной культурой. Литераторы отмечали желание героев к экспозиционированию собственного характера и особой манеры общения с миром. Как краевой инвариант гуцульский текст с отражением музыкальных инструментов, танцев способствовал созданию представление читателей о специфичности Карпатского региона и одновременно позиционировал земляков как представителей украинской нации.
