Дисертаційна робота присвячена всебічному критичному аналізу
методологічних, герменевтично-біблійних та богословсько-соціальних аспектів
такого важливого напряму соціальної думки сучасного християнства як
латиноамериканська теологія визволення. До її основних характеристик слід
зарахувати спрямованість богословського пошуку на виклики соціальної
трансформації суспільства, обґрунтування політичної активності християн задля
розв’язання соціальних протиріч і конфліктів, методологію герменевтичного кола,
прочитання старозавітної оповіді про вихід євреїв з Єгипту та життєвого шляху
Христа через призму бідних та пригноблених. Важливими маркерами ідентичності
руху також є переорієнтування уваги з ортодоксії на ортопраксію, використання світських (зокрема, марксистської) ідеологій як інструментів соціального аналізу та
соціальної критики, інтерпретація історичного процесу як історії спасіння, наголос
на економічному аспекті гріха тощо
У дисертаційній роботі наголошується на тому, що після більш ніж
півстолітньої історії теологія визволення, переживши ряд трансформацій, набула
нового дихання на початку третього тисячоліття і перейшла зі сфери практичного
досвіду в сферу академічної рефлексії. На зміну «батькам засновникам» руху
(Густаво Гутьєррес, Хуан Луіс Сегундо, Леонардо Бофф та Джон Собріно) прийшли
нові яскраві постаті, зокрема, Даніель Белл молодший та Іван Петрелла. Якщо
класичні представники цієї теології стверджували, що теологія визволення є
«критичною рефлексією над історичним праксисом», то сучасні її прибічники
наголошують на тому, що теологія визволення стає контекстуальною теологією
трансформації суспільства, однією з локальних теологій, а також публічною
теологією. Якщо в минулому представники теології визволення зверталися до
марксистського соціального аналізу, то сьогодні вони, враховуючи провали
соціалізму, спрямовують свої зусилля на підтримку демократичних політичних
принципів та критику глобалістичного капіталізму як неприйнятного для
латиноамериканського суспільства універсалістського і європоцентричного варіанту
розвитку.
Критичний аналіз теології визволення засвідчує, що попри кризу її класичної
марксистської версії, вона диверсифікувала свою проблематику і продовжує грати
помітну роль у дискусіях з приводу природи та завдань соціальної теології,
формування програми соціальних перетворень. Ця обставина пов’язана із процесом
перегляду концептуальних засад соціальної доктрини Католицької церкви, яка після
падіння соціалістичного табору розпочала корекцію своїх підходів до багатьох
проблем сучасності, займаючи критичне ставлення до процесів глобалізації та
шукаючи розв’язання соціальних проблем у добу неоліберального капіталізму.
Диссертация посвящена всестороннему критическому анализу
методологических, герменевтическо-библейских и богословско-социальных
аспектов такого важного направления социальной мысли современного
христианства как латиноамериканская теология освобождения. К ее основным
характеристикам следует отнести поиск богословского ответа на вызовы
социальной трансформации общества, обоснование политической активности
христиан с целью решения социальных противоречий и конфликтов, методологию
герменевтического круга, прочтение ветхозаветного повествования о выходе евреев
из Египта и жизненного пути Христа через призму бедных и угнетенных. Важными маркерами идентичности движения является также переориентация внимания с
ортодоксии на ортопраксию, использование светских (в частности, марксистской)
идеологий как инструментов социального анализа и социальной критики,
интерпретация исторического процесса как истории спасения, упор на
экономическом аспекте греха и т.д.
В работе акцентируется на том, что после более чем полувековой истории
теология освобождения, пережив ряд трансформаций, приобрела новое дыхание в
начале третьего тысячелетия и перешла из сферы практического опыта в сферу
академической рефлексии. На смену «отцам основателям» движения (Густаво
Гутьерез, Хуан Луис Сегундо, Леонардо Бофф и Джон Собрино) пришли новые
яркие фигуры, в частности, Даниэль Белл младший и Иван Петрелла. Если
классические представители этой теологии утверждали, что теология освобождения
является критической рефлексией над историческим праксисом, то современные ее
сторонники подчеркивают, что теология освобождения становится контекстуальной
теологией трансформации общества, одной из локальных теологий, а также
публичной теологией. Если в прошлом представители теологии освобождения
обращались к марксистскому социальному анализу, то сегодня они, учитывая
провалы социализма, направляют свои усилия на поддержку демократических
политических принципов и критику глобалистического капитализма, как
неприемлемого для латиноамериканского общества универсалистского и
евроцентриcкого варианта развития.
Критический анализ теологии освобождения показывает, что несмотря на
кризис ее классической марксистской версии, она диверсифицировала свою
проблематику и продолжает играть заметную роль в дискуссиях по поводу природы
и задач социальной теологии, формирование программы социальных
преобразований. Это обстоятельство связано с процессом пересмотра
концептуальных основ социальной доктрины католической церкви, которая после
распада социалистического лагеря начала коррекцию своих подходов ко многим
проблемам современности, занимая критическое отношение к процессам
глобализации и ища решения социальных проблем в эпоху неолиберального капитализма.
Present dissertation is devoted to a comprehensive critical analysis of
methodological, hermeneutical, biblical, theological and social aspects of such an
important direction of the social thought of modern Christianity as the Latin American
liberation theology. Its main characteristics should include the search for a theological
response to the challenges of social transformation of society, the justification of the
political activity of Christians in order to resolve social contradictions and conflicts, the methodology of the hermeneutical circle, reading the Old Testament narrative of the
departure of Jews from Egypt and the life path of Christ through the prism of the poor and
oppressed. Important markers of the identity of the movement are also the reorientation of
attention from orthodoxy to orthopraxis, the use of secular (in particular, Marxist)
ideologies as instruments of social analysis and social critique, the interpretation of the
historical process as a history of salvation, the emphasis on the economic aspect of sin,
etc.
After more than half a century, liberation theology, after experiencing a series of
transformations, acquired a new breath at the beginning of the third millennium and
moved from the sphere of practical experience to the sphere of academic reflection.
Instead of replacing the "fathers-founders" of the movement (Gustavo Gueterez, Juan Luis
Segundo, Leonardo Boff and John Sobrino), new bright figures came in, in particular,
Daniel Bell and Jr. Ivan Petrellas. If the classical representatives of this theology argued
that the liberation theology was a critical reflexion over historical praxis, its contemporary
supporters emphasized that the liberation theology became the contextual theology of the
transformation of society, one of the local theology, as well as public theology. If in the
past the representatives of the liberation theology turned to Marxist social analysis, today,
given the failures of socialism, they are directing their efforts to support democratic
political principles and critique of global capitalism as unacceptable to the Latin American
society of a universalist and Eurocentric variant of development.
A critical analysis of the liberation theology shows that, despite the crisis of its
classical Marxist version, it has diversified its issues and continues to play a significant
role in discussions about the nature and tasks of social theology, the formation of a
program of social transformations. This circumstance is connected with the process of
revising the conceptual foundations of the social doctrine of the Catholic Church, which,
after the collapse of the socialist camp, began to correct its approaches to many problems
of the present, taking a critical attitude to the processes of globalization and seeking
solutions to social problems in the era of neoliberal capitalism.
