У статті розкривається місце та роль історико-етимологічного аналізу в сучасних лінгвокогнітивних і лінгвокультурологічних дослідженнях. Аналізується поняття мовної картини світу та її складників, наводяться погляди сучасних польських учених на доцільність і ефективність комплексного синхронно-діахронного підходу до опису лексичних одиниць. Крім того, на конкретному фактичному матеріалі простежується співвідношення “історичної” та “сучасної” складових у процесі реконструкції мовного образу назв зі сфери внутрішнього світу людини.
В статье раскрывается место и роль историко-этимологических данных в современных польских лингвокогнитивных и лингвокультурологических исследовваниях. Анализируется понятие языковой картины мира и ее составляющих, приводятся взгляды современных польских ученых на целесообразность и эффективность комплексного синхронно-диахронного подхода к описанию лексических единиц. Кроме того, на конкретном фактическом материале прослеживается соотношение “исторической” и “современной” составляющих в процессе реконструкции языкового образа наименований в области внутреннего мира человека.
In this article reveals the place and role of historic-etymological data in modern polish linguocognitive and linguocultural studies. The concept of the linguistic picture of the world and its components is analyzed, the views of modern Polish scientists on the appropriateness and effectiveness of a comprehensive synchronous-diachronous approach to the analysis of lexical units are given. In addition, the correlation of the “historical” and “modern” components in the reconstruction process of the linguistic image of names in the field of the inner world of a person is traced on concrete factual material. Explanatory, phraseological, dialect, historical and etymological dictionaries of the Polish language and other Slavic and non-Slavic languages served as material for the study, The National Polish Language Corps, as well as work on cognitive linguistics, ethnolinguistics and linguocultural studies. The material we have described and the conclusions we have come to, suggest that the reconstructed internal form of the word, enriched by the analysis of the components of the whole semantic field, supplemented by text connotations, gives, as a result, a comprehensive and multidimensional linguistic image of a certain concept.