У статті проаналізовано мовні етикетні формули в опублікованих листах Івана Огієнка за період з 1907 по 1921 рр.
Зокрема досліджено як обов’язкові (звертання, прощання), так і факультативні (прохання, подяка, комплімент, від-
повідь на комплімент, запрошення, вибачення, привітання) етикетні формули. Акцентовано увагу на тих із них, що
використані в листах до світських і духовних осіб, зокрема на строгому дотриманні адресантом норм релігійного ети-
кету різних християнських конфесій. Також розглянуто факультативні етикетні мовні формули, серед них особливу
увагу приділено проханню та подяці якнайуживанішим в епістолярії аналізованого періоду. На основі проведеного
дослідження зроблено висновок про особливості індивідуального стилю Івана Огієнка, його зв’язок із мовомисленням
автора та тогочасним станом літературної мови.
Ключові слова: Іван Огієнко, мовний етикет, епістолярій, лист, формули мовного етикету, індивідуальний стиль.
In the article formulas verbal etiquette etiquette formulas in signed Ivan Ogiyenko’s letters for the period from 1907 to 1921 were analyzed. In particular, obligatory (addressing, farewell) and optional (request, gratitude, compliment, respond to a compliment, invitation, apology, greeting) etiquette formulas were investigated. Attention was accentuated at the etiquette formulas of addressing and farewell secular and religious persons. It was noted that Ivan Ogiyenko strictly followed the rules of religious etiquette of different Christian confessions. Also optional language etiquette formulas were analyzed. Special attention was paid to the request and gratitude as the most commonly used in epistolary of analyzed period. Based on the analysis it was concluded about the features of Ivan Ogiyenko’s individual style, its connection with the type of author’s thinking and of those days state of literary language.
