В русском языке XVII–XVIII вв. значительную часть иноязычных слов составляли немецкие лексические заимствования. Немецкие заимствования вступают в различные семантические отношения в составе лексической системы русского языка. Омонимичные слова могут проникать из языка-источника в язык-реципиент параллельно или последовательно, не имея между собой никакого сходства в семантике. Проведенное исследование базируется на фактических данных, полученных разными лингвистами, и результатах собственных наблюдений автора.
У російській мові XVII–XVIII ст. значну частину іншомовних слів склали німецькі лексичні запозичення. Німецькі запозичення вступають у різні семантичні відносини у складі лексичної системи російської мови. Омонімічні слова можуть проникати з мови-джерела в мову-реципієнт паралельно або послідовно, не маючи між собою ніякої схожості в семантиці. Проведене дослідження базується на фактичних даних, отриманих різними лінгвістами, і результатах власних спостережень автора.
In Russian language of the XVII–XVIII centuries, the significant part of foreign words were German lexical borrowings. The problem of enriching the Russian language with lexical borrowings as a result of its interaction with other languages (in our case, German) remains relevant, since we are talking about the ongoing, continuous development and improvement of its language system. German borrowings enter into various semantic relations as part of the lexical system of the Russian language. Homonymous words can penetrate from the source language into the recipient language simultaneously or sequentially, without any similarity in semantics. To reasonably distinguish homonymy from polysemy, it is necessary to use as much comparative data as possible, which will reveal which semantic features prevail – similar or distinctive: in the first case, the words are ambiguous, in the second – homonymous. German homonym words appeared in the Russian language through both parallel (most often) and sequential penetration. Some homonyms from the German language entered the Russian language in several meanings and acquired ambiguity in the recipient language. The research is based on actual data obtained by different linguists, and on the results of the author’s own observations.
