Методика формування комунікативних умінь студентів України і Китаю в процесі вокально-ансамблевої діяльності

Abstract

Дисертацію присвячено актуальній проблемі формування комунікативних умінь студентів України та Китаю в процесі вокально-ансамблевої діяльності, Здійснено ґенезу загальнонаукової сутності моделювання комунікативного процесу на основі герменевтичної, соціологічної, психоаналітичної, біхевіористської, семіотичної, діалогічної, культурологічної та психологопедагогічної моделей комунікації. Пронаналізовано класифікації комунікативних умінь в психолого-педагогічній сфері, визначено поняття «комунікативні уміння студентів України і Китаю», його зміст та структуру. Комунікативні уміння студентів представлено як здатність особистості до усвідомлених цілеспрямованих дій у встановленні та підтримці успішних взаємостосунків із представниками різних культур у музично-виконавській діяльності. Особливе значення надано відмінностям національної специфіки комунікативного процесу України та Китаю, що знаходить прояв у вмінні орієнтуватись в етнокультурних невербальних особливостях міжособистісної комунікації. Конкретизовано специфіку та виявлено комунікативний потенціал вокально-ансамблевої діяльності, що передбачає різноманіття комунікативних взаємовідносин, пов’язаних з передачею музичної інформації, та з встановленням ефективних міжособистісних контактів між учасниками за алгоритмом: «виконавці ‒ композитор», «виконавець ‒ виконавець», «виконавці ‒ слухачі». Підкреслюється роль невербальних засобів комунікації. Розкрито значення ансамблевого простору, висвітлено його характеристики. Розроблено критеріальний апарат, діагностичний інструментарій для з’ясування рівнів сформованості комунікативних умінь студентів України і Китаю, представлено їх змістову характеристику. Теоретично обґрунтовано, розроблено та експериментально перевірено поетапну методику формування комунікативних умінь студентів України і Китаю в процесі вокальноансамблевої діяльності, що ґрунтується на суб’єктному та полікультурному підходах, педагогічних принципах, педагогічних умовах. Статистично підтверджено ефективність застосування методичного комплексу. на підготовчо-інформаційному, поглиблювано-діяльнісному та узагальнювально-оцінювальному етапах.

Диссертация посвящена актуальной проблеме формирования коммуникативных умений студентов Украины и Китая в процессе вокальноансамблевой деятельности. Рассмотрен генезис общенаучной сущности моделирования коммуникативного процесса на основе герменевтической, социологической, психоаналитической, бихевиористической, семиотической, диалогической, культурологической и психолого-педагогической моделей коммуникации. Проанализированы классификации коммуникативных умений в психолого-педагогической сфере, определено понятие «коммуникативные умения студентов Украины и Китая», его содержание и структуру. Коммуникативные умения студентов представлены как способность личности к осознанным целенаправленным действиям в установлении и поддержании успешных взаимоотношений с представителями разных культур в музыкальноисполнительской деятельности. Особое внимание уделено различиям национальной специфики коммуникативного процесса Украины и Китая, что находит проявление в умении ориентироваться в этнокультурных невербальных особенностях межличностной коммуникации. Конкретизирована специфика и обнаружен коммуникативный потенциал вокально-ансамблевой деятельности, который предусматривает разнообразие коммуникативных взаимоотношений, связанных с передачей музыкальной информации, и с установлением эффективных межличностных контактов между участниками по алгоритму ̶ «исполнители ̶ композитор», «исполнитель ̶ исполнитель», «исполнители ̶ слушатели». Подчеркнута роль невербальных средств коммуникации. Раскрыто значение ансамблевого пространства, освещены его характеристики. Разработан критериальный аппарат, диагностический инструментарий для выяснения уровней сформированности коммуникативных умений студентов Украины и Китая, представлена их содержательная характеристика. Разработана и экспериментально проверена поэтапная методика формирования коммуникативных умений студентов Украины и Китая в процессе вокальноансамблевой деятельности, основанная на системном, субъектном и поликультурном подходах, педагогических принципах, педагогических условиях. Статистически подтверждена эффективность применения методического комплекса на подготовительно-информационном, углубленно-деятельностном обобщающе-оценочном этапах.

The dissertation is devoted to the actual problem of formation Ukraine and China students’ communicative skills in vocal-ensemble activity. The genesis of the general scientific essence of the modeling of the communicative process is based on the hermeneutic, sociological, psychoanalytic, behavioral, semiotic, dialogical, cultural, psychological and pedagogical models of communication. The classifications of communicative skills in the psychological and pedagogical sphere are analyzed, the notion "communicative skills Ukraine and China Students’ communicative skills", its content and structure are defined. The communicative skills of students are presented as the ability of the individual to realize purposeful actions in establishing and maintaining successful relationships with representatives of different cultures in musical and performing activities. Particular importance is attached to the differences of the national specificity of the communicative process of Ukraine and China, which finds manifestation in the ability to orientate in ethnocultural nonverbal features of interpersonal communication. Specificity is specified and communicative potential of vocal-ensemble activity is revealed, which presupposes a variety of communicative relations related to the transmission of musical information, and the establishment of effective interpersonal contacts between the participants according to the algorithm - "performers - composer", "performer - performer", "performers - listeners ". The role of non-verbal means of communication is emphasized. The value of ensemble space is revealed, its characteristics are highlighted. Criterial apparatus, diagnostic tool for determining the levels of formation of communicative skills of students of Ukraine and China is developed, their content characteristics are presented. The theoretical substantiation, development and experimental verification of the step-by-step method of forming the communicative skills of students of Ukraine and China in the process of vocal-ensemble activity, based on subjective and multicultural approaches, pedagogical principles, pedagogical conditions. The efficiency of application of the methodical complex is statistically confirmed. on preparatory, informative, deepening-activity and generalizationassessment stages.