Українсько-татарські політичні взаємини та соціальні комунікації у ХVI - початку XVIII ст.

Abstract

Дисертація присвячена комплексному аналізу різних форм політичних взаємин та соціальних комунікацій українського і татарського населення у XVI – на початку XVIII ст. На основі архівних та опублікованих джерел проаналізовано політику татарського осадництва на землях Волині, Поділля, Київщини, Галичини. Визначено правове становище, соціальну структуру, локалізацію татар-осадників та розроблено карту їх розселення у цих регіонах. Прослідковано участь підрозділів служивих і кримських татар в політичних та військових подіях Української революції XVII ст. Розкрито вплив цих подій на міграцію татарського населення та османське підданство татар-осадників і українських козаків в останній третині XVII ст. Окреслено групи слов’янського населення з українських земель в Кримському ханстві. Проаналізовано особливості їх становища та характер конфесійної політики Бахчисарая. Встановлено місце козацьких підрозділів у війську держави Гіреїв.

The dissertation is devoted to the complex analysis of various forms of political relations and social communications of the Ukrainian and Tatar people in the XVI – early XVIII century. On the basis of archival and published sources, the policy of Tatar sedimentation on the lands of Volyn, Podillya, Kyiv region, Galicia was analyzed. On the basis of these data, a map of their resettlement on the Ukrainian territory was developed. The regional specificity of the deposition of the Tatars reflected the historical, legal and geographical features of these regions. Most of their communities are recorded in Volhynia, where until the middle of the XVII century the private Tatars dominated the possessions of the princely and magnate families of Ostrohsky, Koretsky, Vyshnevetsky, Senyavsky, Zaslavsky and others. The legal status, social structure, localization of the Tatars-sedentaries are determined and a map of their resettlement in these regions is developed. The involvement of service units and Crimean Tatars in the political and military events of the Ukrainian revolution of the XVII century was observed. Ukrainian revolution of the XVII century influenced their internal (within the Rzeczpospolita) and the external (between the Crimean Khanate, Ottoman Devlet and the Rzeczpospolita) migration, causing the actual disappearance of the institution of serving Tatars on the lands of the Hetmanate. During the second half of the XVII century Tatar banners took part in most campaigns of the Crown troops on the Ukrainian lands, and their number in the service of the Crown increased significantly The influence of these events on the migration of the Tatar population and the Ottoman citizenship of the Tatars-sedentary and Ukrainian Cossacks in the last third of the XVII century are revealed. The groups of the Slavic population from the Ukrainian lands in the Crimean Khanate are outlined. The peculiarities of their situation and the character of the confessional policy of Bakhchisarai are analyzed. The place of the Cossack units in the army of the Geraylar state was established. During the XVI – early XVIII centuries in the Crimean Khanate there were permanent and temporary population groups from Ukrainian lands that differed in their legal status, religion and sphere of activity. By status, origin and kind of activity, they are divided into personally free Christians, captives and Cossacks in the military service of Bakhchisarai. An analysis of the confessional policy of the Geraylar dynasty showed that it was formed under the influence of the Turkic customary law (Adat, Tiore), norms of Sharia and Islamic political institutions. The Christian population in the state of the Geraylar was actively involved in trade, agriculture and crafts, paying general and land taxes.

Dysertacja poświęcona jest kompleksowej analizie różnych form stosunków politycznych i komunikacji społecznej ludności ukraińskiej i tatarskiej w XVI - na początku XVIII wieku. Na podstawie źródeł archiwalnych i opublikowanych przeanalizowano politykę osadnictwa tatarskiego na ziemiach Wołynia, Podola, Kijowszczyzny, Galicji. Określono status prawny, strukturę społeczną, lokalizację Tatarów-osadników oraz opracowano mapę ich zamieszkania w tych regionach. Dostrzeżono udział jednostek i polskich i krymskich Tatarów w wydarzeniach politycznych i wojskowych Ukraińskiej rewolucji XVII wieku. Przedstawiono wpływ tych wydarzeń na migrację ludności tatarskiej oraz na osmańskie obywatelstwo Tatarów-osadników i Kozaków ukraińskich pod koniec XVII wieku. Określono grupy ludności słowiańskiej z ziem ukraińskich w Chanacie Krymskim. Przeanalizowano specyfikę ich sytuacji i charakter polityki wyznaniowej Bakczysaraju. Ustanowiono miejsce jednostek kozackich w armii państwa Girejów.