Дисертацію присвячено комплексному дослідженню проблеми ролі
Поділля в системі торговельно-економічних зв’язків євро-азійського простору
протягом 1362 – 1647 рр. Проаналізовано стан наукового висвітлення проблеми
та репрезентативність її джерельної бази, окреслено методологічну основу, у
якій помітне місце відводиться теорії прикордоння. Розкрито етапи
запровадження і поширення на Поділлі форм землеволодіння, а також
висвітлено європейські та азійські фактори, які на них впливали. Визначено
особливості розвитку землеробства і тваринництва Східного і Західного
Поділля, окреслено специфіку подільських промислів як допоміжних складових
економіки регіону. Встановлено важливість подільських міст як центрів
зовнішньої і внутрішньої торгівлі, проаналізовано організаційно-правові та
функціональні принципи ремісничо-цехового виробництва, реміснича
специфіка частин Подільської землі. З’ясовано, що зовнішньополітичні
фактори євро-азійського простору впливали на формування напрямків
подільської торгівлі. Проаналізовано внутрішню торгівлю, її періодичність і
форми організації. Охарактеризовано головні напрямки зовнішньої торгівлі
Поділля, визначено особливості товаропотоку і співпраці на прикордонні.
The dissertation is devoted to the complex and multidimensional analysis of
the trade and economic development of Podolia in the context of the political,
economic and sociocultural influence of the Euro-Asian space from 1362 to 1647.
The source list of this work consists of a wide range of materials diverse in
origin and content. They were documents and materials from the Ukrainian archival
institutions: the Central historical archive of Ukraine in Lviv, Vasyl Stefanyk
National Scientific Library and the State archive of Lublin, Poland. The part of these
sources is contained in the collections of documents and scientific publications of the
researchers. Also, the author introduced the previously unknown taxation register of
the Bratslav voivodeship dated by 1643. The methodological basis of the thesis constitutes the principles of historicism,
system analysis, generalization, objectivity, comprehensiveness, and the general
historical, special-historical and general scientific methods.
The stages of the introduction and distribution of land tenure in Podolia, as
well as the European and Asian factors that influenced them, were revealed. The
peculiarities of the development of agriculture and livestock of the Eastern and
Western Podolia are determined, and the specifics of the Podolia crafts as auxiliary
components of the region's economy are outlined.
The importance of Podolia cities as centers of foreign and domestic trade were
established, organizational-legal and functional principles of craft-shop production,
handicraft-specific features of parts of Podolia land were analyzed.
The research analyzed foreign policy developments of the Euro-Asian space,
which, directly or indirectly, influenced the formation and progress of the internal
and external trade in Podolia. It is revealed that the important role in the system of
economic contacts between the West and the East were Podolia fairs. It was a place
for the establishing of contacts, the conclusion of treaties, the development of credit
arrangements, a zone of the active cooperation between the domestic and foreign
trade. Such events occurred twice a year in the medium-sized cities and in large ones,
three times or more. The fair trade depended on the specialization, the number of
merchants arrived and their status. The separate place in the domestic trade of the
region was given to the auctions that were held every week and ensured the
cooperation along the "city-village" line. The important part of the trade and
economic communications of the region constituted a network of trade routes that
connected the economic centers of Podolia.
The main directions of foreign trade of Podolia are described. The north-
western, north-eastern and southern (Black Sea-Mediterranean) trade directions were
vitally important for the region. Features of commodity flow and cooperation at the
border are determined. The border status of Podolia land predetermined the
emergence of smuggling in this area and led to the evasion of payment of customs
duties. The trade return forced the states of the Euro-Asian space to take reasonable
steps in their foreign policy relations.
Диссертация посвящена комплексному исследованию проблемы роли
Подолья в системе торгово-экономических связей евро-азиатского
пространства в течение 1362 – 1647 гг. Проанализировано состояние научного
освещения проблемы и репрезентативность ее базы источников, очерчено
методологическую основу, в которой заметное место отводится теории
пограничья. Раскрыто этапы внедрения и распространения на Подолье форм землевладения, а также освещены европейские и азиатские факторы, которые
на них влияли. Определены особенности развития земледелия и
животноводства Восточного и Западного Подолья, очерчено специфику
подольских промыслов в качестве вспомогательных составляющих экономики
региона. Установлено важность подольских городов как центров внешней и
внутренней торговли, проанализированы организационно-правовые и
функциональные принципы ремесленно-цехового производства, ремесленная
специфика частей Подольской земли. Выяснено, что внешнеполитические
факторы евро-азиатского пространства влияли на формирование направлений
подольской торговли. Проанализировано внутреннюю торговлю, ее
периодичность и формы организации. Охарактеризованы основные
направления внешней торговли Подолья, определены особенности
товаропотока и сотрудничества на границе.
землевладения, ярмарка,
«гостинцы», коммуникация.