ISSN: 2310-8290
Показати скорочений опис матеріалу
dc.contributor.author | Ачкан, Лідія Сергіївна | |
dc.date.accessioned | 2020-01-29T08:43:00Z | |
dc.date.available | 2020-01-29T08:43:00Z | |
dc.date.issued | 2014 | |
dc.identifier.citation | Ачкан, Лідія Сергіївна. Поетика лірики Наталки Білоцерківець : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.01.01 - українська література / Ачкан Лідія Сергіївна ; [наук. керівник Анісімова Ніна Павлівна] ; М-во освіти і науки України, Нац пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. - Київ, 2014. - 19 с. | ua |
dc.identifier.uri | http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/27072 | |
dc.description.abstract | У дисертації вперше проаналізовано поетику лірики Н. Білоцерківець. Виокремлено рівні поетики авторки: образно-метафоричний. пейзажно-композиційний, інтертекстуальний, жанровий, ритміко-версифікаиійнпй. Розглянуто різні аспекти архетипних образів першостихій, простежено їхню роль у віршах авторки. Проаналізовано художні моделі архетипних образів землі, води, вогню, повітря. Досліджено поетичні особливості пейзажу лірики авторки, простежено стильову еволюцію у зображенні пейзажних картин, що пояснюється змінами у світогляді поетеси під упливом історичних змін і філософсько-естетичних шукань. У роботі проаналізовано функціональні особливості метафорики, автологічних, інтертекслуальних елементів, асоціативності у творах Н. Білоцерківець. Розкрито найхарактерніші вияви формозмістової єдності творів, основні риси художнього світ)' доробку авторки, описано синтез у віршах індивідуально-авторських естетичних ідей. Висвітлено специфіку ключових образів, психологізм, медитативність лірики поетеси. | ua |
dc.description.abstract | В диссертации впервые рассмотрены основные аспекты поэтики лирики Н. Белоцерковец. Выделены такие уровни поэтики: образно-метафорический, пейзажно-композиционный, интертекстуальный, жанровый, ритмико-версификационный. Проанализированы различные модели архетипических образов первостихий, прослеживается их роль в поэзиях автора: образы земли, воды, огня, воздуха. Исследованы поэтические особенности пейзажа лирики, раскрыта стилевая эволюция в изображении пейзажных картин, что объясняется изменениями в мировоззрении поэтессы под влиянием исторических факторов и философско-эстетических исканий. В работе проанализированы функциональные особенности метафорики, автологических, интертекстуальных элементов, ассоциативности в произведениях Н. Белоцерковец. Выделены различные виды метафоры, основой которых есть сенсорные ощущения. Раскрыты характерные проявления формы стихотворного текста, основные черты художественного мира, синтез индивидуально авторских эстетических идей. Выделены особенности ключевых образов, психологизм, медитативность лирики поэтессы. Исследованы синтезированные классические формы лирики: песнь, кладбищенская поэзия, баллады, элегии, послания, лирические миниатюры, стихотворения-аллегории, верлибр, визуальная поэзия, сонет. Проанализированы ритмомелодика стихотворений Н. Белоцерковец, различные виды рим, 2- и 4-стопные стихотворные размеры (ямб, хорей, дактиль, амфибрахий). | ua |
dc.description.abstract | In the dissertation for the first time there have been considered the poetics of Natalka Belotserkovets’ lyrics. There have been determined levels of the author’s poetics: imagery-metaphorical, landscape-composition, intertextual, genre, rhythmical- versification. Such notions as «archetype», «archetypical image», «symbol», «and mythology» have been delimited. It has been found that in the poetry of N. Belotserkovets the archetypes of the elements (earth, water, fire and air) are metaphorically embodied through the individual author’s transformation and subjective vision of the world. In the lyrical text there have been determined peculiarities of archetypical images that characterized the structural-content duality: source and fatal-absorbing element. Different aspects of archetypical images of the elements have been considered; there role in poems of the author is traced. There have been analyzed the models of archetypical images of earth, water, fire and air. The author has defined aesthetic functions of transformed elements in works of N. Belotserkovets. In early lyric there have been defined the main functions of archetypical images: displaying the cyclic recurrence and routine of life, poetic image of nostalgic feelings on the base of memory, embodiment the motives of unity of man and earth. It was found that in contrast to the early lyric the poetry of the 80 - 90 years is characterized by philosophical elements, their sacralization and desacralization, toughing upon the problem of the World War II, filing the new artistic personality-nostalgic and socially-realistic content. The poetic peculiarities of landscape of author’s lyric have been researched; the style evolution in depicting of landscape pictures that explained by changes in the outlook of the poet under influence of the historical changes and philosophical-aesthetic tendencies has been traced. In the early works of N. Belotserkovets there have been determined that nature is seen as the embodiment of life itself, infinite and diverse in its manifestation and presents in different aspects (real, symbolic, aesthetic, philosophical, psychological, and historical). In the lyric of the 80 — 90 years there have been determined that the main feature of the landscape is an image of unity which is expressed in interpenetration of different phenomena and events in combining of modernity and history, the new and eternal. In the work there have been analyzed functional peculiarities of metaphoric, autological and intertextual elements, associatively in works of N. Belotserkovets, method of their internal harmonization. Intertextual connections in the lyric of N. Belotserkovets which can be found in the whole works have been considered. In verses of the author different forms of literary intertextuality that clearly reflected in the poetry of the 80 90 years have been defined. There have been traced such types of intertextual connections: «coprescnce the text in text», paratextualitv, metatextuality and hipertextuality. It was defined that intertextual story and images originate from mediaeval legends and works of H. .lunger, G. Tabid/c, V. Blake, P. Pazolini, P. Picasso. In lhe works of the poet there have been defined synthesized classical forms of verse. The lyrics of N. Belotserkovets is characterized by using such genres: songs (lullabies, solder, lyric, patriotic), cemetery poetry, ballads, elegies, letters, poems narrative, lyrical miniatures and confessions, verse allegory, political messages, free verse, poetry confessions, sonnet. There have been studied metaphors which are modeled through the concrete-sensory images. The author has determined some kinds of metaphors: visual, auditory, gustatory, tactile and odorative classes. The largest group of metaphor formations based on visual sensations that due to the perception of information by man through the visual analyzer has been considered. Not so many metaphorical images which are formed on the base of hearing and taste associations that reflect childhood memories, the history of past centuries, relations between people. Metaphors of tactile and odorative classes which have both positive and negative features toughing upon problems of city life and loneliness of being have been researched. There have been revealed the most characteristic manifestation of form-content unity of works, main features of artistic world of N. Belotserkovets, synthesis in her \erses individual-author aesthetic ideas. The specific of key images, psychologism, mediativity of poet’s lyric has been considered in the dissertation. There have been researched the rhythm-melody of N. Belotserkovets’ verses that is characterized by using a combination of different types of rhymes 2 and 4 iambic verse sizes (iambic, trochee, dactyl, amphibrach). The difficulty of creating the rhythm poetic in lyric of the 80 - 90 years has been traced. As for means of euphony, it has been defined that used assonance, alliteration and refrain. | ua |
dc.language.iso | uk | ua |
dc.publisher | Видавництво НПУ імені М.П.Драгоманова | ua |
dc.subject | пейзаж | ua |
dc.subject | інтертекстуапьність | ua |
dc.subject | архетип | ua |
dc.subject | метафора | ua |
dc.subject | символ | ua |
dc.subject | підтекст | ua |
dc.subject | метафора | ua |
dc.subject | образ | ua |
dc.subject | асоціативність | ua |
dc.subject | художність | ua |
dc.subject | підтекст | ua |
dc.subject | символ | ua |
dc.subject | структура | ua |
dc.subject | функціональність | ua |
dc.subject | пейзаж | ua |
dc.subject | интертекстуальность | ua |
dc.subject | архетип | ua |
dc.subject | архетипный образ | ua |
dc.subject | метафора | ua |
dc.subject | символ | ua |
dc.subject | подтекст | ua |
dc.subject | метафора | ua |
dc.subject | образ | ua |
dc.subject | ассоциативность | ua |
dc.subject | структура | ua |
dc.subject | функциональность | ua |
dc.subject | landscape | ua |
dc.subject | intertextuality | ua |
dc.subject | archetype | ua |
dc.subject | archetypical image | ua |
dc.subject | metaphor | ua |
dc.subject | symbol | ua |
dc.subject | subtext | ua |
dc.subject | image | ua |
dc.subject | association | ua |
dc.subject | artistry | ua |
dc.subject | structure | ua |
dc.subject | functionality | ua |
dc.subject.classification | 821.161.2-1 (Білоцерківець Н.) | ua |
dc.title | Поетика лірики Наталки Білоцерківець | ua |
dc.type | Other | ua |