У дисертації презентовано результати теоретичного та емпіричного вивчення
процесу формування життєвих планів у юнацькому віці. Визначено сутність
поняття «життєві плани особистості юнацького віку». Теоретично доведено та
емпірично виявлено психологічні умови (здатність особистості конструювати
осмислені й реалістичні життєві цілі та плани у всіх часових перспективах,
оптимістичність, суб’єктність) і визначено особливості становлення життєвих
планів особистості в ранній і пізній юності. Встановлено критерії (осмисленість і
реалістичність життєвих цілей і планів особистості у близькій, віддаленій і далекій
часовій перспективі; мотивація досягнень; локус контролю), показники і рівні
(високий, середній і низький) досліджуваного процесу. Сконструйовано
психологічну модель формування життєвих планів в особистості юнацького віку.
Розроблено, апробовано і доведено ефективність психологічного супроводу формування життєвих планів в особистості юнацького віку, що засвідчує
доцільність його впровадження у практику закладів загальної та вищої освіти.
Сформульовано методичні рекомендації психологам, вчителям загальноосвітньої
та викладачам вищої школи з активізації формування життєвих планів у
особистості юнацького віку.
В диссертации представлены результаты теоретического и эмпирического
изучения процесса формирования жизненных планов в юношеском возрасте.
Определена сущность понятия «жизненные планы личности юношеского
возраста». Теоретически доказаны и эмпирически выявлены психологические
условия становления жизненных планов личности в юношеском возрасте –
способность личности конструировать осмысленные и реалистические жизненные
цели и планы в близкой, отдаленной и дальней временной перспективе,
оптимистичность, субъектность.
Эмпирически определены особенности становления жизненных планов
личности в ранней и поздней юности. Установлены критерии (способность
личности конструировать осмысленные и реалистичные жизненные цели и планы
во всех временных перспективах; мотивация достижений; локус контроля),
показатели (достаточная, частично достаточная, недостаточная осмысленность и
реалистичность жизненных целей и жизненных планов как средств их достижения
в различных временных перспективах; доминирование мотивов успеха,
преобладание страха неудачи, невыраженность мотивационного полюса;
экстернальный локус контроля, интернальный локус контроля) и уровни (высокий,
средний и низкий) исследуемого процесса.
Сконструирована психологическая модель формирования жизненных планов
личности юношеского возраста. Разработано и апробировано психологическое
сопровождение формирования жизненных планов в личности раннего и позднего
юношеского возраста. Доказана эффективность психологического сопровождения
формирования жизненных планов в личности юношеского возраста, что
свидетельствует о целесообразности его внедрения в практику учреждений общего
и высшего образования. Сформулированы методические рекомендации
психологам, учителям общеобразовательной и преподавателям высшей школы по
активизации формирования жизненных планов в личности юношеского возраста.
The dissertation presents the results of the theoretical and empirical study of the
process of forming life plans in youth age. The essence of the concept «life plans of the
personality of youth age» is determined. Theoretically proved and empirically revealed
psychological conditions (the ability of the individual to design meaningful and realistic
life goals and plans in all time perspectives, optimism, subjectivity) and age and gender
characteristics of the formation of life plans personality in early and late youth. The
criteria are set (meaningfulness and realism of life goals and individual plans in the near,
distant and long-term perspective; motivation of achievements, locus of control),
indicators and levels (high, middle and low) of the investigated process. The
psychological model of the formation of life plans in the personality of youth age is
constructed. The effectiveness of psychological support for the formation of life plans in
the personality of youth age has been developed, tested and proved, which proves the
expediency of its introduction into the practice of institutions of general and higher
education. Methodical recommendations for psychologists, teachers of general education
and teachers of higher education for the purpose of activating the formation of life plans
in the personality of youth age are formulated.
