На підставі розгляду своєрідності їхнього трактування в феноменології та екзистенціалізму у статті, виявляються основні феномени виховання, а саме відповідальності та провини, страху та любові, совісти та сорому. Також розкрита їхня діалектична обумовленість, а також позитивність і негативність їхнього здійснення в педагогічній практиці. Досліджено, що феномен, як модус переживання, визначає характер здійснення особистості. Розкрито, що один и той самий феномен може обумовити різний стан особистості в залежності від того, яким чином він використовуються педагогом.
На основании рассмотрения своеобразия трактовки в феноменологии и экзистенциализме в статье выявляются основные феномены воспитания, а именно ответственности и вины, страха и любви, совести и стыда. Раскрыта диалектическая обусловленность позитивности и негативности их осуществления в педагогической практике. Доказано, что феномен, как модус переживания, определяет характер осуществления личности. Показано, что один и тот же феномен может определять различное состояние личности в зависимости от того, каким образом он используются педагогом.
Based on the consideration of the peculiarities of interpretation in phenomenology and existentialism in the article the main phenomena of education, namely responsibility and guilt, fear and love, conscience and shame are revealed. Their dialectical conditionality, positivity and negativity of their implementation in teaching practice is exposed. It is proved that the phenomenon, as a mode of experience, determines the nature of the implementation of the individual. It is shown that the same phenomenon can determine a different state of an individual, depending on how he is used by the teacher.
