Conceptual fundamentals of contemporary management paradigm : theoretical and methodological analysis

Abstract

For the first time in the scientific discourse, the theory of management was considered in three dimensions: methodology, art of administration, as well as an important academic discipline in the structure of modern education. It was demonstrated that the necessary condition for effective administration of systems of any level of complexity is the interaction of the three main factors. First factor, this is the world outlook factor that determines the role of values, traditions, customs, culture, mentality in the implementation of e ective management activities. Secondly, this is a scientific methodological factor that consists of a variety of theories and concepts where the mechanisms, methods and regularities of management are revealed. Thirdly, this is a praxeological factor, which is essentially represented by various recommendations, guidelines and enactments of contemporary management. The unity of these factors generates the e ect of synergy, which leads administration to the level of art creative and productive combination of organization goals, knowledge, skills and abilities of employees, the expectations of customers in certain socio-cultural conditions of life. The authors proposed the idea of a new paradigm in the preparation of future managers: reorienting the training of the individual manager to the administrator as a team member, which, due to communication, relevant quali cations, professional skills and creativity, will work e ectively and execute team decisions.

Уперше в науковому дискурсі теорію управління розглянуто у трьох вимірах: методологія, мистецтво управлінської діяльності, а також як важлива навчальна дисципліна в структурі сучасної освіти. Продемонстровано, що необхідною умовою ефективного управлі­ння системами будь-якого рівня складності є взаємодія трьох основних чинників. По-перше, це світоглядний чинник, який визначає роль цінно­стей, традицій, звичаїв, культури, ментальності в здійсненні ефективної управлінської діяльності. По-друге, це науково-методологічний чинник, що складається з різноманітних теорій і концепцій, в яких розкриваються механізми, методи і закономірності управління. По-третє, це праксеологічний чинник, що по суті представлений різними рекомендаціями, вчення­ми і положеннями сучасного менеджменту. Єдність означених чинників породжує ефект синергії, що виводить управління на рівень мистецтва креативного і продуктивного поєднання цілей організації, знань, вмінь та навичок працівників, очікувань клієнтів у тих чи інших соціокультурних умовах буття. Авторами запропоновано ідею нової парадигми у підготовці майбутніх управлінців: переорієнтація навчання з менеджера- індивідуала на управлінця як члена команди, котрий завдяки комуні­кації, відповідній кваліфікації, професійній майстерності і креативності ефективно працюватиме й виконуватиме командні рішення.