Здійснено соціально-філософське дослідження феномену правової
свідомості. Доведено, що правова свідомість є складним, багатогранним та
внутрішньо суперечливим явищем, постійно пов’язана з категоріями права,
моралі, моральності та справедливості. Підсумовано, що правова свідомість,
яка ґрунтується на повазі до права і до його гуманістичних орієнтирів та
принципів, сприяє можливості забезпечення сталого розвитку.
Визначено два модуси (рівні) правової свідомості – праворозсудковість та
праворозумність. Методичною основою дослідження стало кантівське
тлумачення категорій «розсудок» та «розум». Праворозсудковості властиве
шаблонне понятійне мислення, а праворозумний модус характеризується
мисленням на рівні ідей і принципів та всебічним і об’єктивним дослідженням
кожної одиничної ситуації правового буття з позицій загального. На основі
досягнення праворозумного модусу правової свідомості стає можливим
забезпечення сталого розвитку. Основним вектором трансформації правової
свідомості суспільства від праворозсудковості в праворозумність є гуманізація
суспільних відносин. Досліджуючи трансформацію правової свідомості від
праворозсудковості до праворозумності через діалектику «реальності» та
«дійсності», варто говорити також про рух від правової реальності до правової
дійсності завдяки домінуванню у суспільстві правоздійснення над
правореалізацією. Проведене в роботі емпіричне дослідження дозволило зробити висновки
про наявність в перетворених форм правової свідомості українського
суспільства та необхідність кардинальних змін у правовому бутті.
Була обґрунтована необхідність розгляду правової освіти як одного з
головних факторів трансформації правової свідомості, оскільки в Україні ще не
подолано дефіцит гуманістично-орієнтованих правових знань у громадян.
Відзначено, що саме від того як громадяни держави розуміють право,
безпосередньо залежить рівень дотримання законності в країні, а це, в свою
чергу, є показником поступу суспільства до сталого розвитку.
Осуществлено социально-философское исследование феномена правового
сознания. Доказано, что правовое сознание является сложным, многогранным и
внутренне противоречивым явлением, которое постоянно связано с
категориями права, морали, нравственности и справедливости. Подытожено,
что правовое сознание, основанное на уважении к праву и к его
гуманистическим ориентирам и принципам, способствует возможности
обеспечения устойчивого развития.
Определены два модуса (уровня) правового сознания –
праворассудочность и праворазумность. Методической основой исследования
стало кантовские толкования категорий «рассудок» и «разум».
Праворассудочности свойственно шаблонное понятийное мышление, а
праворазумный модус характеризуется мышлением на уровне идей и
принципов, а также всесторонним и объективным исследованием каждой
единичной ситуации правового бытия с позиций общего. На основе достижения
праворазумного модуса правового сознания становится возможным
обеспечение устойчивого развития. Основным вектором трансформации
правового сознания общества от праворассудочности в праворазумность
является гуманизация общественных отношений. Исследуя трансформацию
правового сознания от праворассудочности к праворазумности через
диалектику «реальности» и «действительности», стоит говорить также о
движении от правовой реальности к правовой действительности благодаря
доминированию в обществе правоосуществления над правореализацией.
Проведенное в работе эмпирическое исследование позволило сделать
выводы о наличии в превращенных форм правового сознания украинского
общества и необходимость кардинальных изменений в правовом бытии. Была обоснована необходимость рассмотрения правового образования как
одного из главных факторов трансформации правового сознания, поскольку в
Украине еще не преодолен дефицит гуманистически ориентированных
правовых знаний у граждан. Отмечено, что именно от того как граждане
государства понимают право, напрямую зависит уровень соблюдения
законности в стране, а это, в свою очередь, является показателем развития
общества к устойчивому развитию.
Implemented a philosophical study of the phenomenon of legal consciousness
which undergoes a significant influence of certain traditions in relation to the law and
legal regulation, which were inherent in the past, because the legal consciousness has
the property not only of the reflection of social existence, but also of continuity.
Proven that the legal consciousness is a complex, multifaceted and intrinsically
controversial phenomenon, which is constantly associated with the categories of law,
moral, morality and justice. It is summed up that the legal consciousness, based on a
respectful attitude to the law and to its humanistic values and principles, contributes
to the development of the state.
Defined two modes (levels) of legal consciousness are defined – legalsensible
and legalreasonable. The methodological basis for the study was the Kantian
interpretation of the categories of "sense" and "reason". Legalsensible is inherent in
patterned conceptual thinking, and the legalreasonable mindset is characterized by
thinking at the level of ideas and principles and a comprehensive and objective study
of each single situation of legal being from the standpoint of the general. On the basis
of the achievement of the legalreasonable of the legal consciousness, it is possible to
ensure sustainable development. The main vector of transformation of the legal
consciousness of society from legalsensible to legalreasonable is the humanization of
social relations. Investigating the transformation of legal consciousness from the
legalsensible to legalreasonable through the dialectic of "reality" and " right-reality,"
we should also talk about the movement from legal reality to legal right-reality, due
to the domination in society of the legal right-realization over the legal realization.
The dialectic of legal consciousness and legalreasonable and the right-
realization of the law cannot be disclosed without taking into account morality as the
basis for the formation of the legal consciousness. It should be noted that in
accordance to the today's conditions of the existence and development of society, the
understanding of moral values, principles and ideas becomes increasingly important, which should not be in conflict with the legal norms of the law, but should
complement the latter in certain controversial situations.
The empirical research carried out in this work made it possible to draw
conclusions about the presence in the transformed forms of legal consciousness of
Ukrainian society and the need for fundamental changes in the legal existence. It is
important to overcome the propaganda of violence and illegal actions, ignoring
reality, the supremacy of power over the rule of law in the state, legal lack of
education of the bulk of the population, disorderly legislation and the lack of a
system of informing about new laws and norms, deliberate failure of the authorities to
enforce laws. It is necessary to interest citizens in the knowledge and studying of
laws.
The necessity of considering legal education as one of the main factors of the
transformation of legal consciousness was substantiated. In Ukraine the shortage of
humanistic-oriented legal knowledge from citizens has not yet been overcome. By
practicing the legal consciousness to the level of the ordinary understanding of the
rights of the population, we note that it is precisely from the fact that citizens of a
particular state understand the right, and the level of observance of the rule of law in
the country depends, and this, in turn, is an indicator of the society's progress towards
sustainable development.