Методика формування емоційно-образного мислення майбутніх учителів музики у процесі навчання гри на скрипці

Abstract

У дисертації дослідженно проблему формування емоційно-образного мислення майбутніх учителів музики у процесі навчання гри на скрипці. Емоційно-образне мислення розглянуто як процес пізнавальної діяльності, що реалізується у вигляді аналізу і поєднання образів на основі їх емоційного переживання. Емоційно-образне мислення у сфері мистецтва визначаємо як складний процес пізнання, що виявляється у цілісній єдності сприймання, оцінювання і творення художніх образів на основі емоційного переживання їх змісту і форми. Специфіка емоційно-образного мислення учителя музики передбачає педагогічну спрямованість процесу його художньо-пізнавальної діяльності, що виявляється у здатності емоційно виповненого сприймання, оцінювання і творення образів мистецтва з позицій світовідчуття учнів. Основними функціями фахової підготовки майбутніх учителів музики нами визначено: пізнавальну, діагностичну, орієнтаційну, комунікативну, інтегративну, гедоністичну, прогностичну. Методика формування емоційно-образного мислення студентів факультетів мистецтв педагогічних університетів передбачає впровадження організаційно-підготовчого, накопичувального, змістовно-інтеграційного, діяльнісно-самостійного етапів навчання, які відрізняються ступенем самостійності майбутніх учителів музики. Пропонується послідовне застосування таких методів і форм навчання, як евристичні бесіди, консультації організаційно-ознайомлювального напряму, залучення студентів до проведення репетицій з дитячими колективами, поповнення і художньо-педагогічний аналіз шкільного репертуару, розширення музично- теоретичного та методичного тезаурусу студентів, використання можливостей комп’ютеру під час опрацювання музичних творів, збагачення методичної обізнаності студентів, спонукання їх до проектуванні та варіативного планування музично-педагогічної діяльності зі школярами, вибору оптимальних методів роботи з учнями та рефлексивного занурення у результати педагогічної практики.

В диссертации исследовано проблему формирования эмоционально- образного мышления будущих учителей музыки в процессе обучения игре на скрипке. Эмоционально-образное мышление рассмотрено как процесс познавательной деятельности, который реализуется посредством анализа и сочетания образов на основе их эмоционального переживания. Эмоционально-образное мышление в сфере искусства нами определено как сложный процесс познания, который выражен в целостном единстве восприятия, оценки и создания художественных образов на основе эмоционального переживания их содержания и формы. Специфика эмоционально-образного мышления учителя музыки предусматривает педагогическую направленность процесса его художественно- познавательной деятельности, что проявляется в способности эмоционального наполнения восприятия, оценки и создания образов искусства с позиции мироощущение учеников. Основными функциями профессиональной подготовки будущих учителей музыки нами определены: познавательная, диагностическая, ориентационная, коммуникативная, интегративная, гедонистическая, прогностическая. Методика формирования эмоционально-образного мышления студентов факультетов искусств педагогических университетов предусматривает внедрение организационно-подготовительного, накопительного, содержательно-интегративного, деятельно- самостоятельного этапов обучения, которые отличаются степенью самостоятельности будущих учителей музыки. Предлагается последовательное применение таких методов и форм обучения, как эвристические беседы, консультации организационно-ознакомительного направления, привлечение студентов к проведению репетиций с детскими коллективами, пополнение и художественно-педагогический анализ школьного репертуара, расширение музыкально-теоретического и методического тезауруса студентов, использование возможностей компьютера при обработке музыкальных произведений, обогащение методической осведомленности студентов, побуждение их к проектированию и вариативному планированию музыкально-педагогической деятельности со школьниками, выбор оптимальных методов работы с учащимися и рефлексивное погружение в результаты педагогической практики.

In the thesis the problem of the formation of the emotional-figurative thinking of future music teachers in the process of learning to play the violin is investigated. Emotional-figurative thinking is considered as a process of cognitive activity, which is realized through the analysis and combination of images based on their emotional experience. Emotional-figurative thinking in the field of art is defined by us as a complex process of cognition, which is expressed in the integral unity of perception, evaluation and creation of artistic images based on the emotional experience of their content and form. The specifics of the emotional and imaginative thinking of a music teacher provides for the pedagogical orientation of the process of his artistic and cognitive activity, which is manifested in the ability of emotional content of perception, evaluation and creation of images of art from the perspective of the students' world outlook. The main functions of the professional training of future music teachers are: cognitive, diagnostic, orientation, communicative, integrative, hedonistic, prognostic. The method of forming emotional and imaginative thinking of students of the faculties of arts at pedagogical universities provides for the introduction of organizational, preparatory, accumulative, informative and integrative, active and independent stages of education, which differ in the degree of independence of future music teachers. It is proposed to consistently use such methods and forms of education as heuristic conversations, consulting organizational and familiarization areas, attracting students to rehearsals with children's groups, enlarging and artistic and pedagogical analysis of school repertoire, expanding students' theoretical and methodological thesaurus, using computer capabilities processing of musical works, enriching students' methodological awareness, encouraging them to design Planning and variability of musical and educational activities with students, the choice of optimal methods of work with students and reflective of immersion in teaching practice.