У дисертації досліджено проблему формування методичної
компетентності майбутніх учителів музики на заняттях з хорового диригування,
визначено зміст поняття «методична компетентність» та структурні
компоненти (пізнавально-когнітивний, емоційно-ціннісний, особистісно-
комунікативний та виконавсько-творчий). Досліджено міждисциплінарні
зв’язки хорового диригування з навчальними дисциплінами, проведено
удосконалення навчального плану з хорового диригування і впроваджено у
навчання інноваційний розділ «Музичні інформаційні технології у хоровому
диригуванні». Визначено критерії (пізнавально-когнітивний, аксіолого-
аналітичний, особистісно-комунікативний, творчо-операційний), показники та
рівні сформованості (високий, середній, низький). Впровадження розробленої
методики здійснювалося завдяки моделі, яка мала такі блоки: концептуально-
цільовий, змістовий, організаційно-діяльнісний, критеріально-діагностичний,
кінцево-результативний, а також педагогічним умовам: стимулювання і
мотивація навчання з використанням музичних інформаційних технологій;
наявність інноваційного методичного забезпечення; активізація самостійної
роботи; розвиток творчих здібностей із застосуванням інтерактивних та ігрових
методів навчання. Поетапне впровадження методики здійснювалося у три
етапи: мотиваційно-пізнавальний, самостійно-пошуковий, діяльнісно-творчий.
Проведена статистична обробка отриманих показників визначила динамічне
зростання сформованості кожного з компонентів методичної компетентності у
студентів експериментальної групи і ефективність запропонованої методики.
В диссертации исследована проблема формирования методической
компетентности будущих учителей музыки на занятиях по хоровому
дирижированию, определено содержание понятия «методическая
компетентность» и структурные компоненты (познавательно-когнитивный,
эмоционально-ценностный, личностно-коммуникативный и исполнительно-
творческий). Исследованы междисциплинарные связи хорового дирижирования
с учебными дисциплинами, проведено усовершенствование учебного плана по
хоровому дирижированию и внедрен в обучение инновационный раздел
«Музыкальные информационные технологии в хоровом дирижировании».
Определены критерии (познавательно-когнитивный, аксиолого-аналитический,
личностно-коммуникативный, творческо-операционный), показатели и уровни
сформированности (высокий, средний, низкий). Внедрение разработанной
методики осуществлялось благодаря модели, которая имела такие блоки:
концептуально-целевой, содержательный, организационно-деятельностный,
критериально-диагностический, конечно-результативный, а также
педагогическим условиям: стимулирование и мотивация учения с
использованием музыкальных информационных технологий; наличие
инновационного методического обеспечения; активизация самостоятельной
работы; развитие творческих способностей с применением интерактивных и
игровых методов обучения. Поэтапное внедрение методики осуществлялось в
три этапа: мотивационно-познавательный, самостоятельно-поисковый,
деятельностно-творческий. Проведенная статистическая обработка полученных
показателей определила динамичный рост сформированности каждого из
компонентов методической компетентности у студентов экспериментальной
группы и эффективность предложенной методики.
In the dissertation the problem of formation of methodical competence of
future music teachers in choral conducting classes is considered. The content,
structure and features of the formation of methodological competence are disclosed.
It is determined that the methodological competence of future music teachers is the
integral quality of the individual to possess the methodological knowledge, skills to
monitor and analyze the educational process, to assess the quality of knowledge to
achieve the aim, to seek new ways and methods of teaching and introduce them into
the educational process.
The structure of methodological competence of future music teachers includes
the following components: cognitive, emotional-value, personality-communicative
and executive-creative. Features of the formation of methodological competence are
highlighted.
A detailed comparative analysis of the peculiarities of the formation of
methodological competence, development of personal qualities and creative thinking
of future music teachers is carried out. The creative dialogue between the teacher and
the student and the musical development of students are considered through
performing independent creative tasks, using gaming techniques, business games,
innovative teaching technologies.
A model of forming the methodical competence of future music teachers in
choral conducting classes, which includes the following blocks: conceptual-purpose,
content, organizational-activity, criterial-diagnostic, resultant is created.
Analyzed are the traditional principles (systematic and consistent learning,
conscious learning, motivation, visibility, the strength of knowledge, the connection
of learning with life) and modern learning principles (individual capacity for choral
conducting, interactive learning, innovative visibility, creative development,
interdisciplinary connections) that are closely connected with the purpose and tasks,
the content and forms, methods and the end result of the learning process. The
importance of the principle of interdisciplinary connections of choral conducting with
other academic disciplines is considered.
It has been proved that motivational, educational, practical, problem-searching,
interactive, creative methods and methods of control and self-control are effective at
choral conducting classes. Effective forms are defined: individual, individually-
group, practical classes, independent work and pedagogical practice. Among the
modern tools are effective: methodical, multimedia, computer and technical training.
Pedagogical conditions are determined: strengthening the motivation for
learning by using modern visual aids, multimedia and computer technologies; full-
fledged methodological support for the course of choral conducting and related
musical disciplines; independent work of future music teachers to improve their
methodological competence and use of modern computer learning technologies in
practice; creative method of developing abilities with the use of interactive teaching
methods.
The conducted research of the principle of interdisciplinary relations showed
that it contains important reserves for further improvement of the teaching and
upbringing process (making corrections to the content of the curriculum for choral conducting and updating them), which allowed to optimize the educational process
for choral conducting.
After a detailed analysis of the training load, the curriculum for choral
conducting was optimized on the basis of modular training, interdisciplinary
connections and network planning. The reserve study hours for the introduction of an
additional section to the curriculum for choral conducting "Musical information
technologies in choral conducting" are revealed.
Optimization of the curriculum contributed to a more even distribution and
reduction of the students load in the process of intensive study of thematic modules,
strengthening of interdisciplinary connections, minimizing time spent studying the
discipline "Choral Conducting" and improving the learning process.
Methodical recommendations for the introduction of the additional section
"Musical information technologies in choral conducting" have been developed in the
learning process.
Psychological-pedagogical problems and methodological difficulties
encountered by students in choral conducting classes and during work with the choir
are revealed. Practical ways of solving these problems are proposed. Psychological-
pedagogical problems and methodological difficulties encountered by students in
choral conducting classes and during work with the choir are revealed. Practical ways
of solving these problems are proposed.
The criteria (cognitive, axiological-analytical, personality-communicative,
creative-operational) and levels (low, medium, high) of forming the methodical
competence of future music teachers in classes on choral conducting are defined.
The introduction of the model for the formation of methodological competence
was carried out in three stages (motivational-cognitive, self-search, activity-creative).
During this period, three diagnostic cuts were carried out (initial, intermediate, final).
The conducted experimental research confirmed the effectiveness of the
proposed methodology of forming the methodological competence of future music
teachers in choral conducting classes and its expediency of introducing higher
musical and pedagogical educational institutions into the educational process.
