У дисертаційному дослідженні здійснено ґрунтовний аналіз наукових
джерел, на підставі якого виокремлено напрями наукової розробки означеної
проблеми: дослідження тенденцій реформування сучасної вищої педагогічної
освіти Польщі; дослідження організаційно-змістових аспектів професійної
підготовки майбутніх учителів у сучасних вищих педагогічних закладах Польщі; компаративні дослідження розвитку вищої педагогічної освіти Польщі та
України означеного періоду; праці, присвячені вивченню інноваційних процесів
у сучасній педагогічній освіті.
Визначено перспективи використання позитивного польського досвіду
професійної підготовки майбутніх педагогів в умовах розвитку інноваційних
процесів в Україні: європеїзація педагогічної освіти шляхом упровадження
європейських освітніх стандартів у зміст вищої педагогічної освіти;
децентралізація управління системою педагогічної освіти, надання автономії
вищим педагогічним навчальним закладам; удосконалення ступеневої
підготовки педагогічних кадрів у вищих педагогічних навчальних закладах
шляхом унормування нормативно-законодавчої бази; впровадження
компетентісного підходу в процес підготовки майбутніх вчителів; збільшення у
навчальних планах кількості годин на викладання навчальних курсів
професійно-практичної підготовки; підвищення ролі практичного навчання у
системі підготовки педагогічних кадрів; надання пріоритетності у виборі форм і
методів навчання проблемно-проектно-орієнтованим з використанням інтернет-
технологій та засобів; надання пріоритетності самостійній діяльності студентів,
залучення їх до науково-дослідної роботи; надання кожному студенту права і
реальної можливості вибору індивідуальної освітньої траєкторії з урахуванням
власних інтересів, здібностей, прагнень та потреб; стимулювання мобільності
викладачів і студентів вищих педагогічних закладів освіти з метою вивчення і
творчого використання передового педагогічного досвіду.
В диссертационном исследовании нами был осуществлен обстоятельный
анализ научных источников, на основании которого выделено несколько
направлений научной разработки отмеченной проблемы: исследование
тенденций реформирования современного высшего педагогического образования
Польши; исследование организационно смысловых аспектов профессиональной
подготовки будущих учителей в современных высших педагогических
заведениях Польши; компаративные исследования развития высшего
педагогического образования Польши и Украины отмеченного периода; труды,
посвященные изучению инновационных процессов в современном
педагогическом образовании.
Установлено, что понятие «инновация», «инновационная деятельность» и
«инновационный процесс» близки по содержанию, но не тождественные. Первое
понятие подчеркивает не столько создание и распространение нововведений, сколько предопределенные им изменения в способах деятельности, стилях
мышления, то есть является результатом инновационной деятельности и
инновационных процессов; второе предусматривает новейшие изменения в
формах, методах, средствах осуществления определенной деятельности; а третье
связано с системным переходом к качественно другому состоянию и охватывает
как инновационную деятельность и как инструмент реализации так и инновации
как конечный результат.
Выделены ведущие идеи модернизации высшего педагогического
образования Польши (европеизация содержания образования, поликультурность,
интернационализация, интердисциплинарность, гибкость, В исследовании
показаны приоритетные направления инновационных изменений в содержании
подготовки и профессиональном развитии педагогов (достижение высших
учебных результатов; реструктуризация учебного процесса; развитие
внеклассной работы, взаимодействие с широким кругом социальных партнеров;
интеграция ИКТ во все сферы профессиональной деятельности; растущая
профессионализация деятельности учителя и индивидуальная ответственность за
свое профессиональное развитие).
Определенно перспективы использования позитивного польского опыта
профессиональной подготовки будущих педагогов в условиях развития
инновационных процессов в Украине: европеизация педагогического
образования путем внедрения европейских образовательных стандартов в
содержание высшего педагогического образования; децентрализация управления
системой педагогического образования, предоставления автономии высшим
педагогическим учебным заведениям; усовершенствование степенной
подготовки педагогических кадров в высших педагогических учебных
заведениях путем нормирования нормативно-законодательной базы; внедрение
компетентносного подхода в процесс подготовки будущих учителей; увеличение
в учебных планах количества часов на преподавание учебных курсов
профессионально-практической подготовки; повышение роли практического
обучения в системе подготовки педагогических кадров.
In this scientific work we have carried out the analysis of scientific sources on the
basis of which highlighted several areas of scientific development of this problem: a
study of trends in the reformation of modern higher pedagogical education of Poland;
research of organizational-substantial aspects of professional training of future teachers
in modern higher educational institutions of Poland; the comparative study of the development of higher pedagogical education in Poland and Ukraine in stipulated
period; the works devoted to studying of innovative processes in modern pedagogical
education.
It is established that the concept of «innovation», «innovative activity» and
«innovative process» are close in meaning but not identical. The first concept
emphasizes not so much the creation and dissemination of innovations, but how the
resulting changes in ways of working and thinking styles that is the result of innovative
activities and innovation processes; the second involves changes in the forms,
methods, means of implementation of certain activities, i.e. the instrumentation of the
innovation process; and the third is associated with the system transition to a
qualitatively different state and covers innovation activities, as a tool of
implementation and innovation as the end of the result.
It is justified socio-political, socio-economic and cultural conditions of systemic
transformation of the higher pedagogical education in Poland in the late XX – early
XXI century: the release of Poland from the Warsaw Pact and accession to NATO;
among socio-economic: changes in the economy and labor market; the activities of
professional unions of educational workers; among culture: a system of moral values
formed under the influence of the Catholic Church and the ideological state structures;
european integration trends of decentralizing the management and socialization of
education.
It is determined the basic idea of modernization of higher pedagogical education
of Poland (the Europeanization of the content of education, multiculturalism,
internationalization, interdisciplinarity, flexibility, ICT organization, establishing a
closer link between the content of pedagogical and school education, etc.). The study
defined the priority directions of innovative changes in the content of preparation and
professional development of teachers (achieving higher learning outcomes; the
development of extracurricular activities; the interaction with a wide range of social
partners; the growing professionalization of the activities of teachers and individual
responsibility for their professional development).
It is defined the prospects for the positive use of the Polish experience of
professional training of future teachers in the conditions of innovative processes
development in Ukraine: Europeanization of teacher education through the
introduction of European educational standards in the content of higher pedagogical
education; the decentralization of the management of the system of pedagogical
education, autonomy of higher educational institutions; the improvement of multi-level
training of pedagogical personnel in higher educational institutions through the
regulation of normative-legal base; the increase in curriculum hours for teaching
vocational practical training; the enhancing role of practical training in the system of
teacher training; giving priority of independent work of students, their involvement in
the research work; providing each student the rights and the real possibilities of choice
of an individual educational trajectory taking into account its own interests, abilities,
aspirations and needs.
