Глибина і неочікуваність глобальних процесів сучасного розвитку стали викликом для науки, об’єктами вивчення якої стають відкриті і складні системи. Їх визначальною рисою є здатність до самоорганізації і саморозвитку. Пізнання загальних принципів, що лежать в основі процесів самоорганізації в різних системах, в тому числі й соціальних, вимагають нового рівня осмислення і неортодоксальних підходів. Їх демонструє синергетика як нова методологія пізнання і система творчого, неординарного мислення.
The depth and unpredictability of the global processes of modern development have become a challenge for science, the objects of study of which are open and complex systems. Their decisive feature is the ability to self-organization and self-development. Understanding of the general principles underlying the processes of self-organization in various systems, including social ones, requires a new level of comprehension and non-orthodox approaches. They are shown by synergetics as a new methodology of cognition and a system of creative, extraordinary thinking.
