Головним показником ефективності навчання стає не лише і не стільки сума предметних
знань, засвоєних учнями, скільки сформованість у них умінь і навичок самостійно здобувати нові
знання у процесі навчальної діяльності. Говорячи про пізнавальний інтерес як про рушійну силу
всього процесу навчання, не слід забувати, що цей процес не повинен пристосовуватися до
індивідуальних і частенько обмежених інтересів учня. Навчання повинне виражати передусім
потреби й інтереси суспільства, але це є і майбутні потреби й інтереси дитини, коли вона
виросте в активного учасника суспільного життя і виробництва. Пізнавальна діяльність учня
досягає найвищого рівня творчого засвоєння знань, якщо він сам формулює проблему. Важливим
засобом формування пізнавальних інтересів учнів, виховання у них емоційності як риси
особистості можуть стати ті елементи наукової біографіки, які показують романтику
наукового пошуку тощо.
Becomes the main index of efficiency of studies not only and not so much sum of subject knowledge,
mastered by students, скільки formed for them abilities and skills independently to obtain new knowledge
in the process of educational activity. Speaking about cognitive interest as about motive force of all
process of studies, it does not follow to forget that this process must not adapt to individual and,
frequently, the limited interests of student. Studies must express necessities and interests of society
foremost, but it is future necessities and interests of child, when she will grow for the active participant of
public life and production. Cognitive activity of student arrives at the greatest level of the creative
mastering of knowledge, if he formulates a problem. By the important mean of forming of cognitive
interests of students, education for them of emotionality as lines of personality can become those elements
of scientific graphic bioarts, which show to romanticism of scientific search and others like that.