Поняття інноваційної культури в сучасному філософському і культурологічному дискурсі

Abstract

У вітчизняному і зарубіжному філософському та культурологічному дискурсі останнім часом значна увага приділяється змістовним аспектам інноваційної культури. Це насамперед пов’язано з тим, що для сучасного суспільства притаманне посилення ролі людського фактора в реалізації та розвитку його інноваційного потенціалу. Формування сприятливого для інноваційної діяльності середовища є однією з основних умов її ефективної реалізації. А головним елементом такого середовища є інноваційна культура, яка не тільки забезпечує сприйняття людьми інновацій, але й їх готовність і здатність створювати, підтримувати та використовувати інновації у всіх сферах життєдіяльності. Значення інноваційної культури примножується під час переходу від індустріальної економіки до економіки знань. У цих умовах зростає необхідність формування в суспільстві стійкої традиції сприйняття нового та здатності й готовності комплексно його використовувати в інтересах загального прогресу.

In domestic and foreign philosophical and cultural discourse Recently, considerable attention is given to substantive aspects of the innovation culture. This is primarily due to the fact that modern society is inherent in strengthening the role of the human factor in the implementation and development of its innovative capacity. Creating a favorable environment for innovation is one of the basic conditions for its effective implementation. The main element of this environment is an innovative culture that not only provides people’s perception of innovation, but also their willingness and ability to create, maintain and use innovations in all spheres of life. Value of the innovation culture is multiplied during the transition from an industrial economy to a knowledge economy. In these conditions, the need to create a sustainable society in the tradition of a new perception and ability and willingness to use it comprehensively in the interests of overall progress.

В отечественном и зарубежном философском и культурологическом дискурсе последнее время значительное внимание уделяется содержательным аспектам инновационной культуры. Это, прежде всего, связано с тем, что для современного общества присуще усиление роли человеческого фактора в реализации и развитии его инновационного потенциала. Формирование благоприятной для инновационной деятельности среды является одним из основных условий ее эффективной реализации. Главным элементом такой среды является инновационная культура, которая не только обеспечивает восприятие людьми инноваций, но и их готовность и способность создавать, поддерживать и использовать инновации во всех сферах жизнедеятельности. Значение инновационной культуры приумножается при переходе от индустриальной экономики к экономике знаний. В этих условиях возрастает необходимость формирования в обществе устойчивой традиции восприятия нового и способности и готовности комплексно его использовать в интересах общего прогресса.