Депортації сталінським режимом народів і представників національних меншин в роки Другої світової війни

Abstract

Досліджується процес розгортання радянською комуністичною владою масових репресій і депортацій щодо народів союзних республік СРСР і представників національних меншин в роки Другої світової війни. Розглядаються основні напрями, форми і методи репресивної національної політики радянського керівництва. Проаналізовано причини, масштаби й особливості депортації народів з їх місць постійного проживання, а також їх наслідки. Доведено, що репресії, примусове виселення і депортації людей з республік СРСР за політичною і соціальною поведінкою, етнічними та релігійними ознаками в означений період слід вважати складовою національної політики - національного терору радянської влади.

The article examines the process of massive repression and deportation of the peoples of the Union republics of the USSR and representatives of national minorities during the Second World War conducted by the Soviet communist authorities. The main directions, forms and methods of repressive national policy of the Soviet leadership are considered. The reasons, scales and features of deportation of peoples from their places of permanent residence, as well as their consequences, are analyzed. It was1 proved that repressions, forced evictions and deportation of people from the USSR republics for political and social behavior, ethnic and religious grounds in a certain period should be considered as an integral part of the national policy - the national terror of the Soviet power.