Автор досліджує роль феномена хрещення в розумінні духовних християн, зокрема, в групах духоборів (духоборців) і молокан. Зазвичай вважається, що ці групи відкидають хрещення, однак, на підставі першоджерел в статті показується їх амбівалентне ставлення до хрещення. З одного боку, роль хрещення, як акту ініціалізації і інкультурації особливо значна для усіх духовних християн, але з іншого боку вони категорично відкидають це дію як фізичний ритуал. Важливість хрещення базується на біблійних текстах, які авторитетні в цих групах, але довільна герменевтика надає їм виключно духовний характер. Відсутність зовнішнього знака ініціалізації, як приєднання до громади, призводить до распливчівості критеріїв у визнанні «свій» «чужий». Як результат, керівники громад змушені створювати певні зовнішні правила, що призводять до легалізму і замкнутості. На богословському рівні
це веде до гностичного дуалізму та докетизму.
In the article the author explores the role of the baptism in the understanding
of spiritual Christians, in particular, in groups of Dukhobors and Molokans. It
is usually believed that these groups reject baptism, however, based on primary
sources, the article shows their ambivalent attitude toward baptism. On the one
hand, the role of baptism, as an act of initialization and inculturation is especially
great for all Spiritual Christians, but on the other hand, they strong reject this action
as a physical ritual. The importance of baptism for these groups based on biblical
texts, but free hermeneutical attitude gives them an exclusively spiritual character.
Deprivation external sign of initialization, leads to the vagueness of the criteria for
the delimitation. As a result, community leaders are forced to create certain external
rules, which leads to legalism and closure. On a theological level, this leads to
gnostic dualism and docetism.
