У дисертації вперше у вітчизняному дослідницькому дискурсі запропоновано
комплексний філософсько-релігієзнавчий аналіз концепцій церковно-соціального
теоретичного і практичного діалогу, що розвиваються в українських конфесійних
інваріантах соціального вчення, політичної теології та соціально-політичної теології.
На основі опрацювання значного обсягу богословських джерел реконструйовано
основні теоретичні підходи до вивчення сучасних українських богословських
концепцій діалогу церкви і суспільства; проаналізувано етапи формування
християнського вчення про партнерство церкви і суспільства у соціальній доктрині
католицизму; показано специфіку православного соціального вчення про відносини
церкви, суспільства і держави; виявлено основні риси соціально-політичної етики
українського греко-католицизму; проаналізовано етапи формування соціальної етики
українського протестантизму; визначено основні риси української теології
визволення; виявлено особливості соціальної футурології в українській теологічній
думці; проаналізовано теорії української протестантської і православної політичної
теології щодо відносин церкви і суспільства; визначено трансформуючий потенціал
християнської соціально-політичної етики в рефлексіях українських богословів.
Доведено, що в українському соціально-етичному дискурсі зменшується вплив
соціальної доктрини і зростає значення політичної теології. Ці трансформації пов’язані з
переходом церков від деонтології до етики чеснот. При цьому характерною рисою
сучасної української теології стала спрямованість на легітимізацію ідеалів модерного
лібералізму і постмодерного солідаризму, демократії та саморозвитку, при протистоянні
тоталітаризму і релятивізму.
В диссертации впервые в отечественном исследовательском дискурсе предложен
комплексный философско-религиоведческий анализ концепций церковно-социального
теоретического и практического диалога, развивающегося в украинских конфессиональных
инвариантах социального учения, политической теологии и социально-политической
теологии.
На основе изучения значительного объема богословских источников реконструировано
основные теоретические подходы к изучению современных украинских богословских
концепций диалога церкви и общества; проанализированы этапы формирования
христианского учения о партнерстве церкви и общества в социальной доктрине
католицизма; показано специфику православного социального учения об отношениях церкви, общества и государства; выявлены основные черты социально-политической этики
украинского греко-католицизма; описаны этапы формирования социальной этики
украинского протестантизма; определены основные черты украинской теологии
освобождения; выявлены особенности социальной футурологии в украинской
теологической мысли; проанализированы теории украинской протестантской и
православной политической теологии об отношениях церкви и общества; определен
трансформирующий потенциал христианской социально-политической этики в рефлексиях
украинских богословов.
Доказано, что в украинском социально-этическом дискурсе уменьшается влияние
социальной доктрины и возрастает значение политической теологии. Эти трансформации
связанны с переходом церквей от деонтологии к этике добродетелей. При этом характерной
чертой современной украинской теологии стала направленность на легитимизацию идеалов
модерного либерализма и постмодернистского солидаризма, демократии и саморазвития,
при противостоянии тоталитаризму и релятивизму.
In the dissertation for the first time in the national research discourse a comprehensive
philosophical and religious analysis of the concepts of church-social theoretical and practical
dialogue developed in the Ukrainian confessional invariants of social doctrine, political theology and
socio-political theology was proposed.
On the basis of elaboration of a considerable amount of theological sources, it was
reconstructed the main theoretical approaches to the study of contemporary Ukrainian theological
concepts of dialogue between church and society; the stages of formation of the Christian doctrine
on the partnership of church and society in the social doctrine of Catholicism are analyzed; the
specificity of the Orthodox social doctrine on the relations of church, society and state is shown; the
main features of socio-political ethics of Ukrainian Greek Catholicism are revealed; the stages of
formation of the social ethics of Ukrainian Protestantism are analyzed; the main features of the
Ukrainian liberation theology are determined; the features of social futurology in the Ukrainian
theological thought are revealed; analyzed theories of Ukrainian Protestant and Orthodox political
theology on relations of church and society; The transformational potential of Christian socio-
political ethics in the reflections of Ukrainian theologians is determined.
According to Ukrainian theologians, the social activity of churches and paratroopers should be
determined not by the circumstances of the present and the past, but by the ideals of the future and
determination to embody the ideal in reality. At the same time, the church should become a
community that represents an eschatological future, namely - the special interpersonal relations of
people as completely possible today. The Church as an alternative sociality forms and represents a
renewed ethical ideal that prompts secular society to transform, the power in it - to resistance, political discourse to the reappraisal of modern and postmodern values. Modern Ukrainian Orthodox political
theology approves the relativization of social structures, the decline of hierarchy and corporate
identity, the growth of personal and intersubjective significance. The Church and the renewed social
life are thought to be a community of interpersonal communication that is effective in postmodern
conditions. Ukrainian Protestant theology emphasizes the ideal of a new reformation, the necessity
of which is caused by a complex of postmodern problems. On the other hand, Orthodox political
theology concentrates on the top priority of the renovation of the church, which must not only meet
the conditions of the 21st century, but also the biblical ideal of the community of love as maximally
solidary free personal relationships.
It is proved that in the Ukrainian socio-ethical discourse the influence of social doctrine
diminishes and the importance of political theology grows. These transformations are associated with
the transition of churches from deontology to ethics of virtues. At the same time, the characteristic
feature of modern Ukrainian theology was the focus on the legitimization of the ideals of modern
liberalism and postmodern solidarity, democracy and self-development, with the opposition of
totalitarianism and relativism.
