Теорія і технологія диференційованого навчання майбутніх учителів початкових класів

Abstract

Дисертація вміщує дослідження теоретичних та технологічних чинників диференціації навчання у вищому закладі освіти. Доведено актуальність функціонування диференційованих процесів у межах інтеграційних характеристик, які проявляються у побудові системи дидактичної аідготовки та цілісності логічної структури змісту навчального матеріалу дисципл!ни. Визначено методологічні основи моделі диференційованого навчання в процесі дидактичної підготовки учителів початкових класів та експериментально перевірено ефективність її функціонування у вищому закладі освіти. Практичне втілення теоретичної моделі диференційованого навчання здійснюється шляхом варіативного забезпечення мотиваційно-цільового (вільний вибір студентом індивідуальної траєкторії навчання, стимулювання продуктивної діяльності), змістового (логічне структурування змісту навчального матеріалу), процесуального (модульно-блочний спосіб засвоєння логічної структури) та контрольно-регулюючого (рейтингова оцінка за рівнями засвоєння) компонентів навчання. Технологія диференційованого навчання описується на прикладі забезпечення дидактичної підготовки майбутніх учителів початкових класів за фазами та етапами її протікання. Кількісний та якісний аналіз ефективності експериментального навчання дозволяє стверджувати його позитивний вплив на формування різнорівневих дидактичних знань та умінь студентів, розвиток їхніх педагогічних творчих здібностей.

Диссертация представляет исследования теоретических и технологических механизмов дифференциации обучения в высшем учебном заведении. Доказана актуальность функционирования дифференцированных процессов в пределах интеграционных характеристик, которые проявляются в построении системы дидактической подготовки и целостности логической структуры содержания учебного материала дисциплины. Определены методологические основы модели дифференцированного обучения в процессе дидактической подготовки учителей начальных классов и экспериментально проверено эффективность её функционирования в высшем учебном заведении. Практическое внедрение теоретической модели дифференцированного обучения осуществляется путём вариативного обеспечения мотивационно-целевого (свободный выбор студентом индивидуальной траектории обучения, стимулирования продуктивной деятельности), содержательного (логическое структурирование содержания учебного материала), процессуального (модульно-блочный способ усвоения логической структуры) и контрольно­-регулирующего (рейтинговая оценка по уровнях усвоения) компонентов обучения. Технология дифференцированного обучения описывается на примере обеспечения дидактической подготовки будущих учителей начальных классов за фазами и этапами её протекания. Количественный и качественный анализ эффективности экспериментального обучения позволяет утверждать о его позитивном влиянии на формировании разноуровневых дидактических знаний и умений студентов, развитие их педагогических творческих способностей.