Актуальність теми
дослідження. Важливість виявлення
виховного потенціалу дитячого
фольклору в роботі з дітьми
дошкільного віку з родин учасників
АТО і внутрішньо переміщених осіб
зумовлена необхідністю оновлення
психолого-педагогічних підходів до
виховання та розвитку дітей цих
категорій, зокрема із використанням
етнокультурних засобів.
Постановка проблеми. У
статті обґрунтовано ефективність
використання дитячого фольклору в
роботі з дітьми дошкільного віку з
родин учасників АТО і внутрішньо
переміщених осіб, з метою створення
комфортного виховного середовища
для відновлення в дітей означеної
категорії емоційної рівноваги,
активізації їхнього духовного та
творчого потенціалу.
Аналіз останніх досліджень і
публікацій. Особливості
використання дитячого фольклору у
вихованні та розвитку дітей
дошкільного віку досліджували такі
науковці та педагоги, як А. Богуш,
Н. Лисенко, І. Луценко, Г. Довженок,
Т. Полковенко, В. Угровата, Я. Омельченко, Г. Котломанітова, Н. Сивачук,
С. Росовецький та ін.
Постановка завдання.
Необхідно охарактеризувати призначення та особливості
застосування у вихованні та
розвитку дітей дошкільного віку з
родин учасників АТО та внутрішньо
переміщених осіб усних народних
творів для дітей, а саме: колискових
пісень, забавлянок, примовок, пісеньказок, жартівливих пісень і небилиць.
Виклад основного матеріалу.
Діти з родин учасників АТО та
внутрішньо переміщених осіб є
надзвичайно психологічно вразливими,
тому необхідно забезпечити їм
емоційно комфортне середовище
виховання і розвитку, сприяти
відновленню емоційної стабільності
та рівноваги. Колискова пісня є
ефективним етнокультурним
засобом подолання тривожних
почуттів, які нерідко охоплюють
дитину дошкільного віку, створення
атмосфери любові, ніжності,
затишку та заспокоєння у процесі її
виховання та розвитку. За допомогою
забавлянок, примовок, жартівливих
пісень вихователь може створити
невимушену позитивну атмосферу, і
відповідно пришвидшити процес
ресоціалізації дітей означених
категорій у нових умовах або
обставинах, організувати комфортне
середовище для відновлення їхньої
емоційної рівноваги. Для подолання
негативних наслідків пережитих
дітьми психотравмівних ситуацій,
зняття стану внутрішньої
напруженості, емоційної тривожності та подальшого формування в
них емоційного стану внутрішньої
рівноваги, бадьорості, доцільно
використовувати пісні-казки.
Допоміжним етнокультурним засобом створення невимушеного
комунікативного середовища, подолання пригніченого емоційного стану
дітей із родин учасників АТО і
внутрішньо переміщених осіб є
небилиці.
Висновки. У процесі виховання та
розвитку дітей дошкільного віку ефективним є використання усіх
жанрів усної народної творчості, і
зокрема дитячого фольклору.
Особливого значення такі твори
набувають у роботі з дітьми із родин
учасників АТО і внутрішньо
переміщених осіб, оскільки
виступають продуктивним засобом
їх соціокультурного виховання.
Завдяки народним пісням, зокрема,
колисковим, забавлянкам, примовкам,
жартівливим пісням, пісням-казкам,
небилицям створюється комфортне
виховне середовище, в якому дитина
ознайомлюється з музичною
спадщиною рідного народу, формує
свій музично-естетичний смак,
розвиває мовленнєво-комунікативні
здібності засобами рідної мови,
відповідно збагачує свої знання про
рідний край і виховується в
національно-патріотичному дусі.
Urgency of the research. The
importance of identifying the educational
potential of children's folklore when
dealing with children of preschool age
from the families of ATO participants
and internally displaced persons is
conditioned by the need to update
psychological and pedagogical
approaches to the education and
development of children of these
categories, in particular, using ethnocultural ways.
Target setting. The article justifies
the effectiveness of the use of children's
folklore in work with preschool children
from the families of ATO participants
and internally displaced persons in order
to create a comfortable educational
environment for the recovering of
children belonging to this category
regarding emotional balance, activation
of their spiritual and creative potential.
Actual scientific researches and
issues analysis. Peculiarities of the use
of children’s folklore in the education and
development of children of preschool age
were investigated by the following
scientists and pedagogues: A. Bogush,
N. Lysenko, I. Lutsenko, G. Dovzhenko,
T. Polkovenko, V. Ugrovata, Y. Omelchenko, G. Kotlomanitova, S. Rosovetskyi, N. Syvachuk and others.
The research objective. It is
necessary to characterize the purpose and peculiarities of the application in the
education and development of children of
preschool age from the families of ATO
participants and internally displaced
persons of folklore for children, in
particular lullabies, amusements, hymns,
songs, fairy tales, humorous songs and
fables.
The statement of basic materials.
Children from families of ATO
participants and internally displaced
persons are extremely psychologically
susceptible. Therefore, it is necessary to
provide them with an emotionally
comfortable environment for education
and development, to promote the
restoration of emotional stability and
equilibrium. A lullaby is an effective
ethno-cultural tool to overcome
disturbing feelings that often cover a
child of preschool age, creating an
atmosphere of love, tenderness, cosiness
and calm in the process of her education
and development. With the help of
amusements, tricks, humorous songs, an
educator can create a relaxed and
positive atmosphere and, accordingly,
accelerate the process of re-socialization
of children of these categories in new
conditions or circumstances, to organize
a comfortable environment for the
restoration of their emotional balance. To
overcome the negative consequences of
children psychotraumatic situations, the
elimination of a state of internal tension,
emotional anxiety and the subsequent
formation of emotional state of internal
balance, vivacity, it is recommended to
use song-fairy tales. Fables are
considered to be an additional ethnocultural tool for creating a relaxed
communicative environment,
overcoming the depressed emotional
state of children from the families of ATO
participants and internally displaced
persons.
Conclusions. In the process of
educating and developing children of preschool age, the use of all genres of oral
folklore, and in particular children's
folklore, is effective. Particular
importance of such publications is
acquired in work with children from
families of ATO participants and
internally displaced persons, as they act
as a productive technique of their social
and cultural education. As a result of
applying folk songs, in particular
lullabies, amusements, bywords,
humorous songs, fairy tales, and fables, a
comfortable educational environment is
created in which the child is acquainted
with the musical heritage of the native
people, creates the musical and aesthetic
taste, develops speech and
communicative abilities by means of the
native language and, respectively,
enriches a knowledge of the native land
and trains in a national patriotic spirit.
