Самотність людей похилого віку як проблема соціальної роботи в громаді

Abstract

Самотність розглядається в двох аспектах: як психологічний стан людини (внутрішнє емоційне переживання) та як характеристика її соціальних відносин із іншими людьми (зовнішнє відчуження від людей). Тому соціальна робота з людьми похилого віку повинна створювати умови для того, щоб ця категорія населення змогла задовольнити свої потреби на фізіологічному, психологічному та соціальному рівнях. Надаючи допомогу літнім людям, соціальний працівник повинен інтегрувати досягнення всіх наявних теорій і досліджувати проблеми літніх людей комплексно. Отже, соціальна робота з людьми похилого віку набуває актуальності і з наукових, і з практичних позицій, а особливого значення набуває визначення напрямів соціальної роботи з людьми похилого віку на рівні громади. Особливого значення набуває визначення напрямів соціальної роботи з людьми похилого віку на рівні громади для подолання проявів і наслідків самотності, підвищення їхнього адаптаційного потенціалу. В статті наведено результати соціологічного опитування серед осіб похилого віку в новоутворених об’єднаних територіальних громадах Запорізької області з метою визначення оцінки стану самотності. Як свідчать результати дослідження, 33 % людей похилого віку відчувають себе самотніми, а ще 28 % опитаних переживають цей стан час від часу, що вказує на актуальність даної проблеми як пред- мета соціальної роботи. Це підтверджується й оцінкою актуальних проблем людей похилого віку – 30 % опитаних визначили самотність як найгострішу соціальну та психологічну проблему. Слід зазначити, що інші виділені проблеми виступають як чинники посилення стану самотності літніх людей. Серед них можна визначити: по-перше, соціальне відчуження – 39 % (недостатня увага з боку суспільства, виключеність із суспільного життя, незатребуваність накопичених знань і досвіду); по-друге, песимістичне ставлення до життя – 38 % (відсутність життєвих перспектив, незадоволеність життям); і, по-третє, порушення родинних зв’язків – 9 % (складні стосунки з родиною та близькими).

Одиночество рассматривается в двух аспектах: как психологическое состояние человека (внутреннее эмоциональное переживание) и как характеристика ее социальных отношений с другими людьми (внешнее отчуждение от людей). Поэтому социальная работа с людьми преклонных лет должна создавать условия для того, чтобы эта категория населения смогла удовлетворить свои потребности на физиологичном, психологическом и социальном уровнях. Оказывая помощь пожилым людям, социальный работник должен интегрировать достижение всех имеющихся теорий и исследовать проблемы пожилых людей комплексно. Следовательно, социальная работа с людьми преклонных лет приобретает актуальность и с научных, и с практических позиций, а особенное значение приобретает определение направлений социальной работы с людьми преклонных лет на уровне общества. Особенное значение приобретает определение направлений социальной работы с людьми преклонных лет на уровне общества для преодоления проявлений и последствий одиночества, повышения их адаптационного потенциала. В статье приведены результаты социологического опроса среди лиц преклонных лет в новообразованных объединенных территориальных общинах Запорожской области с целью определения оценки состояния одиночества. Как свидетельствуют результаты исследования, 33 % людей преклонных лет чувствуют себя одинокими, а еще 28 % опрошенных переживают это состояние время от времени, что указывает на актуальность данной проблемы как предмета социальной работы. Это подтверждается и оценкой актуальных проблем людей преклонных лет – 30 % опрошенных определили одиночество как острейшую социальную и психологическую проблему. Следует отметить, что другие выделенные проблемы выступают как факторы усиления состояния одиночества пожилых людей. Среди них можно определить: во-первых, социальное отчуждение – 39 % (недостаточное внимание со стороны общества, исключенность из общественной жизни, невостребованность накопленных знаний и опыта); во-вторых, пессимистическое отношение к жизни – 38 % (отсутствие жизненных перспектив, недовольство жизнью); и, в-третьих, нарушение родственных уз – 9 % (сложные отношения с семейством и близкими).

Loneliness is examined in two aspects: as the psychological state of man (internal emotional experiencing) and as description of her social relationships with other people (external alienation is from people). Therefore social work with people years old must create terms in order that this category of population was able to satisfy the necessities on physiology, psychological and social levels. Giving help to the elderly people, a social worker must integrate achievement of all present theories and investigate the problems of elderly people complex. Thus, social work with people years old acquires actuality and from scientific, and from practical positions, and the special value is acquired by determination of social work assignments with people years old at the level of society. The special value is acquired by determination of social work assignments with people years old at the level of society for overcoming of displays and consequences of loneliness, increase of their adaptation potential. In the article results over of the sociological questioning are brought among persons years old in the newly incorporated territorial communities of the Zaporizhzhya area with the aim of determination of estimation of the state of loneliness. As results of research, 33 % people testify years old feel be single, and yet 28 % the polled is experienced this state from time to time, that specifies on actuality of this problem as the article of social work. It is confirmed and by the estimation of issues of the day of people years old – 30 % the polled was defined loneliness as peracute social and psychological problem. It should be noted that other distinguished problems come forward as factors of strengthening of the state of loneliness of elderly people. Among them it is possible to define: at first, social alienation – 39 % (insufficient attention from the side of society, exceptional nature from public life, unclaimedness of the accumulated knowledge and experience); secondly, pessimistic attitude toward life – 38 % (absence of vital prospects, dissatisfaction by life); and, third, violation of family ties – 9 % (difficult relationships with family and near).