У дисертації досліджуються особливості семантики власних назв і їх функціонування в українських поетичних творах ІІ пол. ХХст. Визначено межі і структуру ономастичного простору української поезії розгляданого періоду, проаналізовано склад і лексичні значення онімів різних тематичних груп. Схарактеризовано закономірності функціонування пропріальної лексики в поезії, умов семантичних переосмислень власних назв. Досліджено функції власних назв за принципом рівневого членування мови: на фонетичному, лексичному і граматичному рівнях. Визначено місце онімних одиниць, зокрема конотонімів, у структурі поетичного дискурсу, їх роль у досягненні художньо-естетичних цілей твору.
The proposed dissertation is devoted to the research of the proper name semantic peculiarities and their functioning in Ukrainian poetic works of second half of twentieth century. The content and lexical meaning of onyms of different the matic groups are analized. Proper name functions are researched according to the principle on the language dissect: at phonetical, lexical and grammatical levels.
The principles of selecting onym material by poets and conditions of new semantical comprehension of proper names are underlined.
The place of onymal units in the poetic discourse structure, their role in researching the esthetic aims in fiction texts are determined.
