Метою статті є дослідити богословський метод видатного християнського богослова, вчителя, Отця церкви та полеміста четвертого століття – Григорія Ніського. Таким чином прослідковано його зв’язок із грецькою (гелленістичною) філософією: взаємодія та її реінтерпретація у руслі християнської традиції і богословських полемічних дискурсів відповідного періоду часу. Григорій, використовуючи риторику платонізму та неоплатонізму, семантично адаптував її до вчення християнської церкви. Так само, підходячи до тлумачення Священних текстів він послуговувався алегоричним методом, але зумів змінити його мету, чим проявив оригінальний підхід – відмінний від
Орігена та Філона. Тому герменевтика Григорія, використовуючи філософську методологію, не суперечила християнській богословській традиції, збагативши її автентичними Григорієвим богослов’ям, космологією та антропологією, що починалася із розмірковуванням про Бога і через призму людини знову направляла думки до свого витоку – Бога.
The aim of the study is to investigate the theological method of the outstanding Christian theologian, teacher and father of the church and polemist of the fourth century – Gregory of Nyssa. Thus, his connection with the Greek philosophy was followed. The way he interacted with it, and how it was reinterpreted it in the context of the Christian tradition and theological polemical discourses of his lifetime. Gregory was using the terminology of Platonism and Neoplatonism, but semantically he adapted it to the teaching of the Christian church. Similarly, for the interpretation of the Scriptures, he used the allegorical method, but managed to change its skopos, and show an original approach different from Origen and Filo. Therefore, the hermeneutics of Gregory using philosophical methodology did not contradict the
Christian theological tradition, but enriched it with authentic theology, cosmology and anthropology, which began with reflection on God and through the prism of man directed the thoughts again to its source – God.
