Цифровий репозитарій
Українського державного університету
імені Михайла Драгоманова

Феномен благодійності як індикатор соціокультурного стану спільноти

ISSN: 2310-8290

Показати скорочений опис матеріалу

dc.contributor.author Ляднева, Анастасія Вікторівна
dc.date.accessioned 2018-03-15T08:08:59Z
dc.date.available 2018-03-15T08:08:59Z
dc.date.issued 2017
dc.identifier.citation Ляднева, А. В. Феномен благодійності як індикатор соціокультурного стану спільноти : автореф. дис. ... канд. філос. наук. 09.00.03 / Анастасія Вікторівна Ляднева ; [наук. кер. Л. А. Чекаль] ; М-во освіти і науки України ; Нац. пед. ун-т імені М. П. Драгоманова. - Київ, 2017. – 22 с. ua
dc.identifier.uri http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/18339
dc.description.abstract Дисертація присвячена дослідженню феномену благодійності як ключового індикатора соціокультурного стану спільноти і разом з тим становища людини в суспільстві. Вдаючись до компаративного аналізу трактувань суті благодійності та благодійних практик, притаманних соціальним відносинам на різних етапах існування і розвитку суспільства, автор осмислює особливості організації системної взаємодії членів спільноти за різних форм суспільного буття, зокрема в межах держави суспільного добробуту (welfare-state) та суспільства активної участі (participation society). В ході дисертаційного дослідження автор також значну частину уваги приділяє аналізу мотиваційної сфери суб’єктів благодійної активності. В такий спосіб встановлюється, що сучасна людина найчастіше вдається до підміни дійсних мотивів власної активності надуманими аргументами, спрямованими на виправдання тих чи інших діянь. Відтак, лицимірство та цинізм стають нормою соціального буття та поведінки людини і просякають собою практично всяку благодійну діяльність. ua
dc.description.abstract Феномен благотворительности, не смотря на многочисленные теоретические построения, создаваемые мыслителями в течение многих столетий, так и остается исследованным далеко не до конца. Ключевых причин тому несколько. Во-первых, сам феномен скрыт для непосредственного восприятия, осмыслению же доступны лишь его проявления, а это значит, что интерпретаций феномена может быть большое количество. И большинство из них могут оказаться актуальными в той или иной период. Во-вторых, вместе с изменением социокультурной, экономической и других сфер общественного бытия, естественно, преобразованию подлежат и все феномены социальной жизни, в т.ч. и благотворительность. В-третьих, суть феномена благотворительности раскрывается далеко не полностью из этических и других целерациональных соображений, поскольку сам феномен изначально наделяется позитивным эмоциональным зарядом, что приводит к негласной необходимости умалчивать о негативных аспектах благотворительности в существовании общества и бытии человека. Таким образом, перед незаангажированным исследователем открывается широкое поле неосмысленных вопросов относительно сути, функциональной нагрузки, предназначения в общественной и частной жизни человека и т.п. феномена благотворительности. Соответственно, автор данной научной работы поставил перед собой цель осветить ряд малоизученных проблем, связанных с феноменом благотворительности. В частности на страницах диссертации развернуто исследование феномена благотворительности как ключевого индикатора социокультурного состояния общества и вместе с тем положения человека в обществе. Опираясь на компаративный анализ толкований сути благотворительности и благотворительных практик, присущих общественным отношениям на разных этапах существования общества, автор концентрируется на осмыслении особенностей организации системного взаимодействия членов общности в контексте различных форм общественного бытия, в частности в границах welfare-state (государства общественного благосостояния) и participation society (общества активного участия). Так же значительную часть внимания автор отводит анализу мотивационной сферы субъектов благотворительной активности. В результате делается вывод, что современный человек чаще всего прибегает к подмене действительных мотивов собственной активности надуманными аргументами, нацеленными на оправдание тех или иных деяний. Как следствие, лицемерие и цинизм становятся нормой общественной жизни и поведения человека, пропитывая собой практически все проявления благотворительной деятельности. ua
dc.description.abstract The research focuses on the phenomenon of charity as a key indicator of socio-cultural situation of the community and human situation in society in general. Using a comparative analysis to define the essence of charity and charitable practices inherent in social relations at various stages of existence and development of society, the author reflects on the peculiarities of the system of interaction between members of the community in various forms of social life, including the welfare-state and society of active participation framework. In the course of the research the author also pays great attention to the analysis of motivational sphere of charitable activity. Consequently, it is established that modern man often tends to substitute real motives of one's own activity by false arguments aimed at justifying certain actions. Therefore, hypocrisy and cynicism have become the norm of social life and human behavior, charitable activity including. Finally, the research substantiates the efficiency of the idea of creating such moral paradigm of charity, which, on one hand, would be based on the principles of mutual understanding and recognition, including existential uniqueness and, on the other, would concern the interests and intentions of all participants in charitable activity, including benefactor, beneficiary and society, especially in the transition from public "consumption" to public "participation". The research accentuates the strategic importance of critical thinking of the interferences within charitable activity in which all participants of the interaction share the same responsibility. ua
dc.language.iso uk ua
dc.publisher Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова ua
dc.subject амбівалентність впливу ua
dc.subject бенефіціант ua
dc.subject беніфіціар ua
dc.subject благодійність ua
dc.subject індикатор суспільного розвитку ua
dc.subject милосердя ua
dc.subject постмайданий світогляд ua
dc.subject соціокультурний стан спільноти ua
dc.subject соціальні трансформації ua
dc.subject суспільство активної участі ua
dc.subject амбивалентность влияния благотворительности ua
dc.subject бенефициар ua
dc.subject бенифициант ua
dc.subject благотворительность ua
dc.subject индикатор общественного развития ua
dc.subject милосердие ua
dc.subject общество активного участия ua
dc.subject постмайданное мировоззрение ua
dc.subject социокультурное состояние сообщества ua
dc.subject социальные трансформации ua
dc.subject ambivalence of influence ua
dc.subject beneficiary ua
dc.subject charity ua
dc.subject the indicator of social development ua
dc.subject participation society ua
dc.subject postmaid worldview ua
dc.subject sociocultural state of the community ua
dc.subject social transformations ua
dc.subject.classification 1:[351.862.4:004.7:37](043.3) ua
dc.title Феномен благодійності як індикатор соціокультурного стану спільноти ua
dc.type Other ua


Долучені файли

Даний матеріал зустрічається у наступних фондах

Показати скорочений опис матеріалу